Справа № 761/9319/13-ц
Провадження № 4-с/761/49/2020
28 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстицію у місті Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,
14.11.2019 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду зі скаргою на бездіяльність Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві, у якій просять визнати неправомірною бездіяльність відділу, яка полягає у невиконанні вимог ч.2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) щодо нерозгляду заяв про зупинення виконавчих проваджень №№ 55466443, 55458131, 57141140, а також зобов'язати посадових осіб відділу прийняти рішення про зупинення вказаних виконавчих проваджень.
Свою скаргу представник заявників обґрунтовує тим, що на виконанні у Святошинському РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві перебувають виконавчі провадження №№ 55466443, 55458131, 57141140 з примусового виконання виконавчих листів № 761/9319/13-ц, виданих 06.06.2017 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 480000,00 грн. та судові витрати в сумі 3490,85 грн., а всього 483490,85 грн. 29.10.2019 р. представником заявників на адресу Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві надіслано заяви, у яких він просив зупинити виконавчі провадження до набрання законної сили рішенням у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, за яким видані вказані виконавчі листи, що перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва, однак посадовими особами відділу жодних дій щодо розгляду вказаних заяв та зупинення виконавчих проваджень у відповідності до вимог ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІне здійснено. Таким чином, посилаючись на те, що допущена відділом та його посадовими особами бездіяльність щодо нерозгляду заяв та незупинення виконавчих проваджень у відповідності до вимог ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІ є неправомірною, оскільки для цього були наявні підстави передбачені законом, представник заявників вважає, що вказаною бездіяльністю відділу та його посадовими особами були порушені права заявників, а тому звернувся до суду з даною скаргою.
Представник заявників в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності вказаних заінтересованих осіб.
Вислухавши пояснення представника заявників, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, щона виконанні у Святошинському РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві перебувають виконавчі провадження №№ 55466443, 55458131, 57141140 з примусового виконання виконавчих листів № 761/9319/13-ц, виданих 06.06.2017 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 480000,00 грн., та судові витрати в сумі 3490,85 грн., а всього 483490,85 грн.
29.10.2019 р. представником заявників на адресу Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві надіслано заяви про зупинення виконавчих проваджень, у яких він просив зупинити виконавчі провадження до набрання законної сили рішенням у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, за яким видані виконавчі листи, що перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва, однак посадовими особами відділу жодних дій щодо розгляду вказаних заяв та зупинення виконавчих проваджень у відповідності до вимог ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІне здійснено.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Звертаючись до суду з даною скаргою, представник заявників, як на підставу для її задоволення посилається на неправомірність, допущеної Святошинським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві бездіяльності щодо нерозгляду заяв та незупинення виконавчих проваджень у відповідності до вимог ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІ, оскільки на його думку наявність у провадженні суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, за яким видані вказані виконавчі листи, є правовою підставою для зупинення виконавчих проваджень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2019 р. представником заявників на адресу Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві надіслано заяви про зупинення виконавчих проваджень з посиланням на те, що у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, за яким видані виконавчі листи.
Положеннями ст.ст. 34, 38 Закону № 1404-VІІІ визначено перелік підстав, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих.
Відповідно до ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Так, судом встановлено, що отримавши заяви представника заявників про зупинення виконавчих проваджень та перевіривши їх на предмет обґрунтованості, посадовими особами Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві, встановлено відсутність підстав для такого зупинення у відповідності до вимог ч.2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІз винесенням відповідної постанови, оскільки обставина, на яку посилається представник заявників у заявах в розумінні положень ст.ст. 34, 38 Закону № 1404-VІІІ, не є підставою для зупинення виконавчих проваджень.
Таким чином, враховуючи, що передбачені законом підстави для зупинення виконавчих проваджень на момент розгляду заяв представника заявників були відсутні, посадовими особами Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві дії щодо зупинення виконавчих проваджень із винесенням відповідних постанов не вчинялись.
За таких обставин, оскільки правові підстави для зупинення виконавчих проваджень у порядку, визначеному ч.2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні, суд вважає, що Святошинським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві та його посадовими особами неправомірної бездіяльності допущено не було, при цьому вони діяли у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому суд приходить до висновку, що з їх боку права чи свободи заявників порушені не були, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстицію у місті Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: