Справа № 761/23161/19
Провадження № 2/761/1438/2020
14 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,
07.06.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Національної академії прокуратури України (далі по тексту - НАПУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , згідно з яким, враховуючи заяву про зміну предмета позову від 09.062020 року, просить: визнати незаконним та скасувати Наказ ректора НАПУ від 26.04.2019 р. № 116-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ; зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ з 06 травня 2019 р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона працює в Національній академії прокуратури України з 15.05.2006 р. Починаючи з 17.02.2016 р. на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громади або держави в суді як самостійного підрозділу НАПУ, а з 28.03.2018 року на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ. Наказом Генерального прокурора України від 14.01.2019 року № 3ш було затверджено нову структуру НАПУ та новий штатний розпис НАПУ. Згідно із вказаним наказом, у структурного підрозділу, в якому працювала позивачка, було змінено назву, а саме три літери, замість «відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах» передбачено «відділ підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді».
Наказом ректора НАПУ від 21.01.2019 р. № 4 - од «Про введення в дію структури та штатного розпису НАПУ» було затверджено План заходів щодо впровадження у діяльність наказу ГПУ від 14.01.2019 р. № 3ш «Про затвердження структури та штатного розпису НАПУ», а пунктом 5 Плану заходів було передбачено здійснити попередження працівників про можливе вивільнення з наданням їм пропозицій щодо призначення на вакантні посади. 23.01.2019 р. позивачка подала директору Інституту спеціальної підготовки Шуляковою В.Ф., заву про призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді інституту спеціальної підготовки.
Разом із тим, 29.01.2019 р. позивачці було надано попередження про вивільнення у зв'язку із скороченням штату працівників з 29.03.2019 р. із наданням списку вакантних посад, які на її думку не відповідали її спеціальності та/або кваліфікації, при цьому їй не було запропоновано на той час вакантну посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді.
В подальшому, 05.02.2019 р., 07.02.2019 р. позивачка зверталась до ректора НАПУ із заявами, в яких вказувала, що запропонована їй посада не відповідає її кваліфікації і спеціальності, крім того звернула увагу, що її посаду не скорочується, а лише змінюється її назва.
Листом від 06.03.2019 р. ректор НАПУ у відповідь на звернення позивачки повідомив, що керуючись правом при проведенні звільнення в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, та звільнити з цих підстав менш кваліфікованого працівника, позивачці запропоновано переведення на іншу посаду в інституті спеціальної підготовки, на яке вона не погодилась.
07.03.2019 р. позивачка повідомила ректору НАПУ, що вона вбачає в його діях ознаки дискримінації та інших порушень її трудових прав. При цьому, заявою від 12.03.2019 р. наголосила на вчиненні ректором НАПУ дискримінаційних дії щодо неї. Водночас позивачка повідомила, що залишає в силі свою заяву про призначення на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ, а до вирішення судом справи про призначення її на цю посаду вимушено погоджується з призначенням на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді після 06.05.2019 р.
Листом ректора НАПУ від 25.03.2019 р. № 13/445 позивачці було відмовлено у призначення на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ. Наказом ректора НАПУ від 26.04.2019 р. № 116-к позиваку з 06.05.2019 р. було звільнено з посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ та призначено на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
06.05.2019 р. на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді було призначено ОСОБА_3 .
Так, позивач зазначала, що попередження про вивільнення у зв'язку із скороченням штату працівників, яке було надано їй 06.03.2019 року містить недостовірну інформацію, оскільки наказом Генерального прокурора України від 14.01.2019 року № 3ш скорочення штату не передбачалось та не відбулось, а навпаки було збільшено до 300 посад, що на 42 штатні одиниці більше в порівнянні з попереднім. А тому, не було підстав для звільнення позивачки з посади у зв'язку із скороченням штату.
Окрім того, відповідач, в порушення ч.2 ст. 49-4 КЗпП України не надавав профспілковій організації, яка діяла в НАПУ до березня 2019 р., інформації про майбутню реорганізацію, що потягла скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці.
Також позивач вказувала, що відповідачем не було здійснено у жодній належній формі порівняння кваліфікації та продуктивності праці позивачки та особи, яку було призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ, передбачені нормами ст. 42 КЗпП України.
Крім того, при прийнятті рішення про не призначення позивачки та призначення ОСОБА_4 на посаду начальника відділу не були виконані вимоги Положення про атестацію працівників Національної академії прокуратури України в частині проведення позачергової атестації при призначенні на посаду.
Таким чином, на думку позивачки при її звільненні з посади начальника відділу відповідач порушив ст. 43 Конституції України, ст. 5-1, 36, п.1 ч.1 ст.40, 42-1 КЗпП, атому вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 13.06.2019 р. відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, а справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження.
12.09.2019 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно змісту якого останній просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 15.10.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 .
Ухвалою від 21.01.2020 р. справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А., розгляд якої вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження.
09.06.2020 р. представник позивачки подав до суду клопотання про зміну предмета позову.
Ухвалою від 09.06.2020 р. прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 09.06.2020 р.
18.06.2020 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно змісту якого останній просить відмовити у задоволенні позову.
07.07.2020 р. представник позивачки подав відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнили їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановлений законом порядок, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 17.02.2016 р. на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громади або держави в суді як самостійного підрозділу НАПУ, а з 28.03.2018 року Наказом ректора НАПУ ОСОБА_8 № 175-к призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
Наказом Генерального прокурора України від 14.01.2019 року № 3ш було затверджено нову структуру НАПУ та новий штатний розпис НАПУ.
Згідно із вказаним наказом, було введено в штатний розпис відділ підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки.
При цьому, відділ підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки, в якому працювала позивачка, було скорочено.
Наказом ректора НАПУ ОСОБА_8 від 21.01.2019 р. № 4 - од «Про введення в дію структури та штатного розпису НАПУ» було затверджено План заходів щодо впровадження у діяльність наказу ГПУ від 14.01.2019 р. № 3ш «Про затвердження структури та штатного розпису НАПУ», а пунктом 5 Плану заходів було передбачено здійснити попередження працівників про можливе вивільнення з наданням їм пропозицій щодо призначення на вакантні посади.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На виконання вищевикладеної вимоги закону, Листом Національної академії прокуратури України за підписом ректора ОСОБА_8 № 13/105 від 29.01.2019 р., начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громади або держави в судах як самостійного підрозділу НАПУ ОСОБА_1 було попереджено про звільнення з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників з 29.03.2019 р. Одночасно запропоновано переведення на вакантні посади в Академії.
При цьому, Листом Національної академії прокуратури України за підписом ректора ОСОБА_8 № 13/133 від 04.02.2019 р., визнано недійсним раніше видане попередження про вивільнення № 13/105 від 29.01.2019 р., разом з тим, запропоновано призначити ОСОБА_1 на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень інституту спеціальної підготовки.
23.01.2019 року позивачка написала ректору НАПУ заяву про призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки та ознайомилась під розпис з новою структурою та штатним розписом.
Заявою від 12.03.2019 р. ОСОБА_1 повідомила ректора НАПУ, щодо вчинення ректором НАПУ дискримінаційних дії щодо неї. Водночас остання повідомила, що залишає в силі свою заяву про призначення на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ, а до вирішення судом справи про призначення її на цю посаду вимушено погоджується з призначенням на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді після 06.05.2019 р.
Крім того, 15.04.2019 р. ОСОБА_1 на ім'я ректора НАПУ написала заяву, в якій зауважила, що надала згоду на призначення її на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді після 06.05.2019 р.
Згідно із наказом ректора НАПУ ОСОБА_8 № 116-к від 26.04.2019 року з 06.05.2019 року позивачку було призначено на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ на підставі власноруч написаної заяви від 12.03.2019 року на ім'я ректора НАПУ.
Таким чином, позивачку звільнили з посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ у зв'язку з скороченням вказаного відділу, при цьому у відповідності до вимог трудового законодавства їй було запропоновано вакантну посаду викладача в новому відділі підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді в складі Інституту спеціальної підготовки, на яку вона погодилась своєю заявою.
Крім того, судом встановлено, що 05.03.2019 року наказом ректора НАПУ ОСОБА_8 № 32-од ОСОБА_4 було призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ, при цьому, позивачка також претендувала на вказану посаду та 23.01.2019 року писали на ім'я ректора НАПУ відповідну заяву.
25.02.2019 року згідно із службовою запискою № 527/13-вн начальника відділу кадрової і мобілізаційної підготовки ОСОБА_5, було проведено порівняльний аналіз кваліфікації працівників академії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За результатами якого було встановлено, що кандидатура ОСОБА_4 має значно вищий кваліфікаційний рівень порівняно з ОСОБА_1 , а саме наявність вищої юридичної освіти, досвід роботи в прокуратури та НАПУ повних 19 років, указом Президента присвоєно звання заслуженого юриста України, наявність наукового ступеня доктора наук та вченого звання професора, а також переважне право залишення на роботі як особи, яка належить до категорії 1 наслідків ліквідації на Чорнобильській АЕС.
Однак, ОСОБА_1 немає стажу або досвіду роботи в органах прокуратури України, безперервний стаж роботи в НАПУ 12 років, крім того, має вищу освіту рівня «спеціаліст» за галуззю знань «Історія і правознавство», при цьому, однією з кваліфікаційних вимог до кандидата на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ є наявність вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче магістра за галуззю знань «Право».
Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Як роз'яснено в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року N 9, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Отже, відповідно до вищевикладеного, оскільки позивачка не відповідала всім вимогам, які встановлені для кандидата начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ, а також інший кандидат ОСОБА_4 мав переваги для зайняття такої посади.
Проте, позивачка неодноразово вказувала, що вона відповідала всім вимогам для призначення на нову вакантну посаду, оскільки в 2008 році отримала диплом спеціаліста державного зразка за спеціальністю «Правознавство», а тому мала достатній освітньо-кваліфікаційний рівень для зайняття посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
З матеріалів справи судом встановлено, що лише 26.09.2019 року викладач відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки ОСОБА_1 подала до відділу кадрової та мобілізаційної роботи НАПУ заяву, в якій просить начальника відділу кадрової та мобілізаційної роботи НАПУ С.Михайленка долучити до її особистої справи копію диплома про повну юридичну освіту.
З огляду на вищевикладене, варто зауважити, що на час проведення порівняльного аналізу кваліфікації кандидатів на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ ОСОБА_4 та ОСОБА_1 25.02.2019 р., сторона відповідача не могла знати, що позивачка має диплом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня для зайняття вакантної посади, оскільки остання його надала до своєї особової справи лише 26.09.2019 року.
Крім того, ОСОБА_4 мав значно вищий кваліфікаційний рівень порівняно з ОСОБА_1 , не зважаючи навіть на ненаданий нею вчасно диплом про повну юридичну освіту, а також користувався перевагою у залишені на роботі як особа, яка належить до категорії 1 наслідків ліквідації на Чорнобильській АЕС, а тому його призначення на посаду начальника відбулось у передбачений законодавством спосіб.
Згідно статті 49-4 КЗпП України подання інформації до професійних спілок передбачається у разі ліквідації, реорганізації підприємства, зміни форми власності або часткового зупинення виробництва.
При цьому, будь-яких із вище перелічених подій, а також погіршення умов праці в НАПУ не відбулось, а затвердження нового штатного розпису навпаки передбачено збільшення штату Академії на 42 одиниці, а тому консультація з профспілкою не проводилась.
Також позивачка стверджує, що відповідач порушив право поворотного прийняття на роботу згідно з ч.1 ст. 42-1 КЗпП України, оскільки наказом ректора НПУ ОСОБА_8 № 127 - п від 11.05.2019 року ОСОБА_4 звільнено за згодою сторін з посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
13.05.2019 року ОСОБА_1 подала заяву ректору НАПУ ОСОБА_8 про призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
В свою чергу, 11.06.2019 р. заяву на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ подала ОСОБА_2 , яка є третьою особою по справі. Того ж дня, її було наказом ректора НАПУ № 160-к від 11.06.2019 року призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ.
Відповідно до ч.1 ст. 42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Однак, вказана норма статті 42-1 КЗпП України не може бути застосована, оскільки посаду позивачки, яку вона обіймала раніше, а саме начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУбуло скорочено, при цьому їй було запропоновано вакантну посаду викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ, на яку вона погодилась заявою від 12.03.2019 р.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки процедура її звільнення з посади начальника відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави в судах Інституту спеціальної підготовки НАПУ відбулась у відповідності до вимог трудового законодавства, крім того їй було запропоновану вакантну посаду викладача у новоствореному відділі НАПУ, на яку вона погодилась своєю заявою.
Також, варто зазначити, що наказом Генерального прокурора Р.Рябошапки №129 від 05.03.2020 р. було припинено діяльність Національної академії прокуратури України шляхом ліквідації.
12.03.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості за № 10741100023005132.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволення позову до Національної академії прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя