Справа №760/9510/18
Провадження №2/760/1114/20
23 червня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
за участю секретаря - Каліш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
11.04.2018 року позивач КС «Співдружність» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, в якому просив:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Співдружність» 25961 грн. 34 коп., з яких: нараховані відсотки за кредитним договором у розмірі 23598 грн. 00 коп.; інфляційні збитки у розмірі 12147 грн. 51 коп.; 3% річних у розмірі 7232 грн. 06 коп.
Також просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, позивач КС «Співдружність» посилається на наступне.
Так, 19.11.2016 р. між КС «Співдружність» та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 161104/с, згідно умов якого Кредитна спілка надала відповідачу кредит у розмірі 5700 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,268% денних на суму залишку кредиту за кожен день користування.
Оскільки відповідачем неналежно виконувались умови договору, КС «Співдружність» скористалась своїм правом вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань.
27.02.2017 р. на підставі звернення позивача, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Співдружність» невиплачені в строк на підставі кредитного договору № 161104/с від 19.11.2016 р. грошові кошти в розмірі 12 723,17 грн., з яких: 5700 грн. - сума кредиту; 2979,28 грн. - проценти за користування кредитом; 2850 грн. - штраф за невиконання зобов'язань; 77,82 грн. - пеня за прострочення планового платежу; 1116,07 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис звернуто до виконання.
Позивач посилається на те, що після набрання виконавчим написом законної сили в рахунок погашення заборгованості станом на день звернення до суду було здійснено дві оплати на загальну суму 900,00 грн.
Таким чином, як вказує позивач, відсотки за користування кредитом, встановлені виконавчим написом не погашені, тіло кредиту не змінилось та становить 5700 грн., а зобов'язання за договором не припинилися.
Станом, на 02.04.2018 р. борг по відсоткам за користування кредитом становить 23598,00 грн.; інфляційні збитки - 12147,51 грн.; 3% річних - 7232,06 грн. Загальна сума боргу складає 25961,34 грн., які позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за Кредитним договором № 161104/с від 19.11.2016 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.04.2018 р. зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 17.05.2018 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача КС «Співдружність» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. 23.06.2020 р. до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника КС «Співдружність», відповідно до якої представник позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. 23.06.2020 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих до суду та долучених до матеріалів справи, посилаючись на те, що позивач фактично задовольнив свої вимоги за кредитним договором № 161104/с від 19.11.2016 р. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса від 27.02.2017 р., зареєстрованого в реєстрі за №149, який виконаний в повному обсязі у рамках виконавчого провадження № 53743218.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з цього, враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, суд, вважає за можливе ухвалити рішення у справі за відсутності учасників процесу на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом (стаття 1 Закону України «Про кредитні спілки»).
Відповідно до статті 10 цього Закону прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.
Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок.
У разі, коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 19 листопада 2016 р. між Кредитною спілкою «Співдружність» та членом кредитної спілки «Співдружність» ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 161104/с.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 5700 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання Позичальником кредиту.
Згідно п. 3.1 Договору, плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою. Річна ставка переплати за кредитом на умовах дотримання Графіку розрахунків становить 50,25%. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.
Річний процент становить 97,82%, тобто 0,268% денних на суму залишку кредиту за кожен день користування.
Вбачається, що 19.11.2016 р. між Кредитною спілкою «Співдружність» та членом кредитної спілки «Співдружність» ОСОБА_1 також було укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 161104/с, згідно з умовами якого сторони домовились про зміну розміру фіксованої відсоткової ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме у зв'язку із порушенням графіку розрахунків додатка №1 до кредитного договору № 161104/с від 19.11.2016 р. в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів. За будь-яких умов, у разі своєчасного ненадходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком. Плата за користування кредитом, протягом строку визнання його як кредиту з підвищеним ризиком, становить 365% річних, тобто 1% денних на суму залишку по кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
У ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас у ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено: якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 , термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки відповідачем ОСОБА_1 неналежно виконувались умови договору, КС «Співдружність» скористалась своїм правом вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань.
Так, судом встановлено, що 27 лютого 2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 149, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 (Боржник) на користь Кредитної спілки «Співдружність» (Стягувач) станом на 10 лютого 2017 року: невиплачені в строк на підставі кредитного договору № 161104/с від 19.11.2016 року грошові кошти у розмірі 5700,00 грн. - основна сума кредиту (згідно з кредитним договором); проценти за користування кредитом - 2979,28 грн.; штраф за невиконання зобов'язань - 2850,00 грн.; пеня за прострочення планового платежу - 77,82 грн.; плата за вчинення виконавчого напису - 1116,07 грн.
Разом сума стягнення - 12723,17 грн.
Виконавчий напис було звернуто до виконання.
Так, вбачається, що 13.04.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53743218 щодо примусового виконання виконавчого напису №НМА 050775, виданого 27.02.2017 р. приватним нотаріусом Бойко О.В. Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Співдружність» боргу в розмірі 12723,17 грн., що підтверджується даними листа Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Вих. № 23215 від 19.04.2019 р.
Також, державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №53743218.
Станом на 19.04.2019 р. заборгованість по виконавчому документу складає 3334,32 грн., з яких виконавчого збору - 457,34 грн., борг на користь стягувача 2876,98 грн.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, позивач КС «Співдружність» посилається на те, що після набрання виконавчим написом законної сили в рахунок погашення заборгованості станом на день звернення до суду було здійснено дві оплати на загальну суму 900,00 грн.
Таким чином, як вказує позивач, відсотки за користування кредитом, встановлені виконавчим написом не погашені, тіло кредиту не змінилось та становить 5700 грн., а зобов'язання за договором не припинилися.
Станом, на 02.04.2018 р. борг по відсоткам за користування кредитом становить 23598,00 грн.; інфляційні збитки - 1769,74 грн.; 3% річних - 593,60 грн. Загальна сума боргу складає 25961,34 грн., які позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за Кредитним договором № 161104/с від 19.11.2016 р.
При зверненні з позовом до суду, позивачем долучено розрахунок суми заборгованості Позичальника ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «Співдружність» за Кредитним договором № 161104/с від 19.11.2016 р. станом на 02.04.2018 року, згідно якого: нараховані відсотки за користування кредитом становлять 23598,00 грн.
Також надано розрахунок інфляційних збитків та 3% річних Позичальника ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою «Співдружність», згідно якого станом на 02.04.2018 року: інфляційні збитки складають - 1769,74 грн., 3% річних - 593,60 грн.
Відповідно до даних фінансової довідки, наданої КС «Співдружність» за Вих. № 94 від 11.04.2018 р., згідно виконавчого напису № НМА 050775 від 27.02.2017 р. заборгованість ОСОБА_1 складає 11607 грн. 10 коп., на користь Кредитної спілки «Співдружність» було зроблено сплати, а саме: 01.04.2017 р. - 500 грн. 00 коп.; 25.07.2017 р. - 400 грн. 00 коп.; 28.08.2017 р. - 1442 грн. 18 коп.; 15.03.2018 р. - 1498 грн. 02 коп.
Станом на 06 квітня 2018 р. залишок заборгованості по виконавчому напису № НМА 050775 від 27.02.2017 р. становить: 7766,90 грн.
Відповідно до даних фінансової довідки, наданої КС «Співдружність» за Вих. № 125 від 13.06.2019 р., згідно виконавчого напису № НМА 050775 від 27.02.2017 р. заборгованість ОСОБА_1 складає 12723 грн. 17 коп., на користь Кредитної спілки «Співдружність» було зроблено сплати, а саме: 01.04.2017 р. - 500 грн. 00 коп.; 25.07.2017 р. - 400 грн. 00 коп.; 28.08.2017 р. - 1442 грн. 18 коп.; 15.03.2018 р. - 1498 грн. 02 коп.; 25.05.2018 р. - 2258 грн. 69 коп.; 25.06.2018 р. - 813 грн. 04 коп.; 27.03.2019 р. - 1363 грн. 64 коп.; 18.04.2019 р. - 454 грн. 55 коп.
Станом на 18.04.2019 р. залишок заборгованості по кредиту за виконавчим написом № НМА 050775 від 27.02.2017 р. становить: 2876 грн. 98 коп.
За змістом положень частини першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Звернення до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Виконавчий напис про звернення стягнення засвідчує такі зміни.
Наявність виконавчого напису про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у виконавчому написі, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Судом встановлено, що позивач КС «Співдружність» (Кредитор) скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до відповідача ОСОБА_1 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, а також отримав захист своїх прав шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса про дострокове стягнення з позичальника заборгованості по кредитному договору.
Так, 27.02.2017 р. на підставі звернення позивача, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Співдружність» невиплачені в строк на підставі кредитного договору № 161104/с від 19.11.2016 р. грошові кошти в розмірі 12 723,17 грн., з яких: 5700 грн. - сума кредиту; 2979,28 грн. - проценти за користування кредитом; 2850 грн. - штраф за невиконання зобов'язань; 77,82 грн. - пеня за прострочення планового платежу; 1116,07 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис звернуто до виконання.
13.04.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №149, виданого 27.02.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В.
Отже, строком настання повернення кредиту в повному обсязі є день вчинення виконавчого напису - 27.02.2017 р.
Зі спливом строку кредитування припинилось право позивача на нарахування процентів за Кредитним договором № 161104/с від 16.11.2016 р.
Положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.
У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) висловлено правову позицію про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при зверненні позивача до приватного нотаріуса та вчинення виконавчого напису від 27.02.2017 р. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Співдружність» заборгованості по кредитному договору, яка виникла станом на 10 лютого 2017 року на загальну суму 12723,17 грн., позивач втратив право на стягнення відсотків за користування кредитом, визначених умовами кредитного договору, так як кредитодовець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, а після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним, тому після того, як кредитор звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором, а сам кредитний договір припинив свою дію з дати вчинення виконавчого напису.
13.02.2020 р. головним державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову ВП № 53743218 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № НМА 050775 від 27.02.2017 р., виданого приватним нотаріусом Бойко О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Співдружність» боргу у розмірі 12723,17 грн., у зв'язку з фактичним виконанням.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих відсотків за кредитним договором у розмірі 23598 грн. 00 коп. та відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивач КС «Співдружність» фактично задовольнив свої вимоги за кредитним договором № 161104/с від 19.11.2016 р. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса № НМА 050775, який виконаний у повному обсязі у рамках виконавчого провадження ВП № 53743218.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, суд зазначає наступне.
За наслідками неналежного виконання зобов'язання позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми згідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України та інфляційну складову.
Так, згідно наданого суду розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, вбачається, що станом на 02.04.2018 року інфляційні збитки складають - 1769,74 грн., 3% річних - 593,60 грн.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Закінчення строку договору, відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 623, 625 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 не виконала умов укладеного договору, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків у розмірі 1769,74 грн. та 3% річних у розмірі 593,60 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 251, 252, 253, 509, 526, 599, 610, 612, 625, 631, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної спілки «Співдружність» (код ЄДРПОУ: 22876833, адреса: м. Київ, пр.-т Перемоги, 49/2) інфляційні збитки у розмірі 1769,74 грн. та 3% річних у розмірі 593,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 1762,00 грн. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Кушнір