Подільський районний суд міста Києва
Провадження № 1-кс/758/2629/19
Справа № 758/6615/19
22.05.2019 суддя Подільського районного суду м.Києва - слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Корсунь-Шевченківський Черкаської області, громадянина України, який має загальну середню освіту, шлюб розірваний, дітей на утриманні не має, не працюючого; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого, перебуває під вартою в ДП «Київський слідчий ізолятор», про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019100070000703 від 27.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019100070000703, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що «у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019100070000703, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28.02.2019 органом досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, громадянину України, який має незакінчену середньо-спеціальну освіту, не одруженому, який офіційно не працевлаштований, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, про те, що він підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.02.2019, о 12:00, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем роботи та мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час спільного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, з приводу ревнощів до останньої, що поступово переріс в штовханину.
У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27.02.2019 у 12:00, перебуваючи всередині вагончику «Шиномонтаж» по вулиці Набережно- Лугова, 6 в м. Києві, ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, схопив ніж та наніс удар ОСОБА_8 у праву частину живота, в результаті чого спричинив останній проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням печінки, від яких остання померла.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 , вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженні, здобуто достатніх даних підозрювати ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 27.02.2019, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6, де розташовані територія парковки та вагончик «Шиномонтаж», всередині якого виявлено труп;
протокол огляду місця події від 27.02.2019 за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6, ділянка місцевості, що огорожена парканом, за яким було виявлено ніж, яким було вчинено вбивство;
протоколом огляду від 28.02.2019 яким зафіксовано відео, що зберігається на мобільному телефону, який належить підозрюваному. На відео зафіксовано тіло потерпілої у оголеному стані без ознак життя та з коментарями підозрюваного;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 28.02.2019, який показав, що 27.02.19 передаючи дитину звернув увагу що у підозрюваного збиті та опухлі руки та кісточки рук, останній повідомив свідку , що це після нанесення ударів потерпілій;
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.02.2019, яка показала про обставини при яких їй стало відомо про вбивства потерпілої, про характер життя потерпілої та підозрюваної, а саме про постійні бійки та вживання спиртного, а також про показання дитини щодо обставин вчинення вбивства;
протокол допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_13 від 28.02.2019, яка дала показання про обставини вбивство, очевидцем якого вона була, а також про постійний характер побиття потерпілої підозрюваним;
протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 27.02.2019 який показав при яких обставинах йому стало відомо про смерть потерпілої;
- висновком експертного дослідження № 011-884-2019, відповідно до яких причина смерті - проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням печінки;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2019, під час якого проводився особистий обшук ОСОБА_5 в результаті чого вилучені речі останнього;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 , від 28.02.2019, який показав, що про обставини вчинення ним злочину (нанесення ножового поранення);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.02.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_9 , який показав обставини та механізм нанесення ножового поранення та місце, куди він викинув ніж.
- повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 28.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяті років.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.04.2019 у справі № 758/5475/19 ОСОБА_15 22.04.2019 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до трьох місяців, тобто до 27.05.2019.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.05.2019 ОСОБА_16 у справі № 758/6497/19 20.05.2019 строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, тобто до 28.06.2019.
Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, враховуючи, що один зі свідків є малолітнім, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інший злочин аналогічного характеру.
Крім цього, на даний час необхідно виконати наступне: отримати висновки судово-медичної експертизи щодо встановлення причини смерті потерпілої ОСОБА_8 та медико-криміналістичної експертизи, після чого визначити остаточну правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 .
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово вчиняв насильницькі дії, а саме нанесення тілесних ушкоджень, побоїв та погрозу їх застосування відносно потерпілої, що підтверджується показаннями свідків та зверненнями потерпілої до правоохоронюваних органів з відповідною заявою. Даний факт вказує на те, що підозрюваний схильний до вчинення злочинів насильницького характеру. Крім цього, слід зауважити, що підозрюваний зловживає спиртними напоями, вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що вказує на те, що перебуваючи у такому стані підозрюваний схильний до насильства.
Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обгрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selсuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).
Крім цього, характер інкримінованих дій свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного, який користуючись фізичною перевагою перед на жінкою вчиняв щодо неї злочин насильницького характеру.
Все вказане свідчить, що ОСОБА_5 буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує на те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені злочини, підозрюваний ОСОБА_5 намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування в аспекті практики Європейського суду з прав людини, слід відмітити, що ризик переховування є актуальним з огляду на наступне:
підозрюваний є уродженцем Черкаської області, а в Києві перебуває у зв'язку з неофіційною роботою, де й мешкає у вагончику, у разі позбавлення роботи, що є місцем вчинення злочину, останній не матиме місця мешкання та можливості отримувати дохід;
підозрюваний не має постійного місця проживання в місті Києві.
підозрюваний офіційно не був одружений, офіційно не є піклувальником дитини (у свідоцтві про народження дитини потерпілої не значиться);
ОСОБА_5 в місці реєстрації не проживає, тимчасово мешкав на території зони парковки у вагончику, що не має юридичної адреси (розташований на території м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 6), який не пристосований для проживання та є місцем вчинення злочину.
Вищевказане свідчить про відсутність стабільних соціальних зв'язків в місті Києві та підвищує актуальність ризику переховування.
Крім цього актуальним є ризик незаконного впливу на свідків з метою залякування останніх. Актуальність даного ризику підвищується у зв'язку з тим, що один з безпосередніх очевидців є дитина, яка як на час вчинення кримінального правопорушення так і на даний час перебувають у психологічно пригніченому стані, та у зв'язку із характером вчиненого злочинного діяння перебуває у вразливому стані, також являється єдиним безпосереднім очевидцем вчиненого кримінального правопорушення. Також, необхідно звернути увагу на те, що на даний час органом досудового слідства встановлюються інші свідки.
Перебування на волі підозрюваного може призвести до того, що свідки будуть побоюватися за своє життя та здоров'я, оскільки вчинене кримінальне правопорушення є злочином насильницького характеру, вчинено із застосуванням фізичного насильства, а саме шляхом нанесення удару ножем та іншим чином, а вплив на них може призвести до зміни показань, що матиме негативне значення для кримінального провадження.
Крім цього, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний може вживати заходи, спрямовані на знищення чи приховування речових доказів. Слідством встановлено, що підозрюваний з метою ухиляння від кримінальної відповідальності позбавився ножа, за допомогою якого було вчинено вбивство.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov V. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.
Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ч. 3 ст. 183 КК України передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Водночас відповідно до п. І ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на те, що злочин вчинено із застосуванням насильства, та жодний розмір застави не може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, орган досудового розслідування вважає за необхідне не визначати розмір застави як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
У урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст..ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 208, 211 КПК України слідчий просить продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Київському слідчому ізоляторі до 4-х місяців, тобто до 26.06.2019 включно, без визначення застави».
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечували, просили у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що на сукупність обставин, зазначених в ст. 178 КПК України; відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та необгрунтованість підозри.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши клопотання да докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2019 за № 12019100070000703 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.04.2019 у справі № 758/5475/19 ОСОБА_15 22.04.2019 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до трьох місяців, тобто до 27.05.2019.
Постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_17 від 23.04.2019 продовжено строк досудового розслідування у данному кримінальному провадженні до 3 (трьох) місяців.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.05.2019 ОСОБА_16 у справі № 758/6497/19 20.05.2019 строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, тобто до 28.06.2019.
Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказав на те, що у встановлені строки закінчити досудове розслідування неможливо, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, зокрема, провести судово-товарознавчі експертизи, судово- медичні експертизи та провести інші слідчі дії.
Відповідно до ст. 183 КПК України 1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частина перша статті 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Ст. 197 КПК України 1. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
2. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Ст. 199 КПК України 1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Частина друга статті 199 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2447-VIII від 07.06.2018, № 720-IX від 17.06.2020}
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Ст. 219 КПК України 1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина перша статті 219 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Частина третя статті 219 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону
4. Загальний строк досудового розслідування при об'єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
Статтю 219 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017}
5. Обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об'єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.
Статтю 219 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017}.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя оцінює в сукупності обставини, зазначені у ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, відсутність родини та утриманців у нього утриманців; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимості у підозрюваного.
Необхідність продовження застосування зазначеного запобіжного заходу обґрунтована існуючими ризиками за ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, досудовим розслідуванням не встановленою
Враховуючи, що досудове розслідування на час розгляду клопотання іще не закінчено, і злочин вчинено із застосуванням насильства, та жодний розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, вважаю за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 4-х місяців, тобто до 26.06.2019 включно, не визначаючи розмір застави в порядку передбаченому п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 219, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Київському слідчому ізоляторі до 4-х місяців, тобто до 26.06.2019 включно, без визначення застави.
Копію ухвали скерувати слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 та начальнику ДП «Київський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.
Копію ухвалу вручити підозрюваному.
Строк дії ухвали - по 22.06.2019 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1