Рішення від 02.10.2020 по справі 757/26711/20-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26711/20-ц

Категорія 35

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Топал А.І.

справа № 757/26711/20-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариствао з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3% річних,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача 15 713,34 грн основного боргу, 2 107,10 грн втрат від інфляції, 1 091,05 грн 3% річних, а всього 18 911,49 грн, посилаючись на те, що надає фізичним та юридичних особам житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , із ню було укладено договір № 31-В «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території».

Ухвалою суду від 01.07.2020 р. відкрито провадження у справі.

Повідомленням суду від 06.07.2020 р. учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз'яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Згідно частини першої статті 174 ЦПК України, що регулює питання видів та змісту заява про суті справи, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Означене є правом учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 02.10.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - «виконавець») та ОСОБА_1 (далі - «власник») було укладено договір № 31-В«Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території», предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання розташованого в АДРЕСА_3 ) житлового будинку та прибудинкової території, комунальних та інших послуг, а власником своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (пункт 1.1 договору). Згідно пунктів 2.3.2, 3.1, 3.2 договору власник прийняла на себе зобов'язання не пізніше 15 числа наступного місяця вносити плату на рахунок виконавця за санітарне та технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальні та інші платежі, передбачені цим договором. Власник несе зобов'язання по оплаті одержаних нею та мешканцями квартири комунальних та інших послуг, зазначених в місячних рахунках, в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим), в порядку, встановленому договором. Вартість послуг, надання яких входить до договірних зобов'язань виконавця, розраховується щомісяця згідно даних фактичного споживання, наданих за договором послуг та діючого кошторису цін (тарифів), розрахункової частки участі власника у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, які наведені в додатку № 1 до договору.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до пункту сьомого Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р., що були діючими у спірний період, власник, наймач житлового приміщення зобов'язаний сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» з 02.10.2006 р. по теперішній час що надає фізичним та юридичних особам житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно доводів позивача відповідач має загальну заборгованість за надані послуги, також відповідач ухиляється від виконання покладеного на неї обов'язку з оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість, яка станом на 01.06.2020 р. становить 15 713,34 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.

Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття перша Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття перша, частина друга статті третьої, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України (Постанова № 6-2951цс15 від 20.04.2016 р.).

Враховуючи викладене, та, зважаючи на те, що відповідач не виконує своїх зобов'язань за укладеним договором та ухиляється від оплати наданих їй позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, нарахована позивачем станом на 01.06.2020 р. заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 15 713,34 грн підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку, при цьому відповідач в судове засідання не з'явилася і жодних заперечень щодо позову суду не надала. За викладених обставин, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позовної заяви та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідача становить 15 713,34 грн, що в свою чергу свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, тому наявні підстави для застосування частини другої статті 625 ЦК України. Правильність нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних судом перевірена, відповідачем не заперечується і не спростовується.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3% річних є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,00 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 625 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» 15 713,34 грн основного боргу, 2 107,10 грн втрат від інфляції, 1 091,05 грн 3% річних, а всього 18 911,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» 2 102,00 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» 01113, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-А, приміщення 96, ЄДРПОУ 32492922.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Волкова С.Я.

Попередній документ
92109060
Наступний документ
92109062
Інформація про рішення:
№ рішення: 92109061
№ справи: 757/26711/20-ц
Дата рішення: 02.10.2020
Дата публікації: 13.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.11.2020)
Дата надходження: 18.11.2020
Розклад засідань:
27.11.2020 09:30 Печерський районний суд міста Києва
26.01.2021 12:00 Печерський районний суд міста Києва
25.02.2021 11:30 Печерський районний суд міста Києва
01.04.2021 10:00 Печерський районний суд міста Києва
27.04.2021 11:00 Печерський районний суд міста Києва