Справа № 638/12288/19
Провадження № 2/638/1509/20
про проведення підготовчого судового засідання
02 липня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Рижикової В.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «УЮТ», треті особи: Шоста Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
встановив:
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.
У судове засіданні сторони не з'явились, представник позивача та представник Шостої Харківської державної нотаріальної контори, надали заяву про проведення судового засідання за їх відсутності, представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надав клопотання про відкладення слухання справи, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу, спричинену короновірусом.
Крім того, в матеріалах справи мітиться ОСОБА_4 про витребування копії спадкової справи.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно до п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотання повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Так, в матеріалах справи міститься повідомлення Шостої Харківської державної нотаріальної контори щодо наявності спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а відтак клопотання про витребування спадкової справи не підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання про відкладення підготовчого судового засідання суд зазначає наступне ухвалою суду від 22.08.2019 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали копії ухвали про відкриття провадження з додатками 27.09.2019 року. 18.12.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 через канцелярію суду подали пояснення по справі. Підготовчі судові засідання по справі призначались на 04.11.2019 року, 19.12.2019 року, 28.02.2020 року, 31.03.2020 року, 03.06.2020 року, 02.07.2020 року.
Відповідно до ч.2 ст.198ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2)залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно вимог п.п.1, 2 ч.2 ст.223ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Так, відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини, так у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Постановою КМ України «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVІD-19» від 11.03.2020р. № 211 (зі змінами) з 12.03.2020 року на всій території України установлено карантин.
Враховуючи вказану постанову Кабінету Міністрів України, з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СOVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України листом від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 рекомендувала на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, але не виключно: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель; ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв'язку; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд приймає до уваги те, що межі перенесення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Отже, враховуючи ситуацію, що склалася, на підставі наведених рекомендацій вищих судових органів, з метою здійснення превентивних заходів проти поширення коронавірусу COVID-19 та мінімізації усного розгляду справ, обставини даної справи, те, що 60-денний строк підготовчого провадження по справі закінчився, клопотань про продовження підготовчого засідання до суду не надходило, сторонами надано усі наявні докази і повідомлено суд про усі фактичні обставини справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника третіх осіб про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.
На виконання вимог ч.2 ст.197 ЦПК України судом здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті шляхом розгляду та вирішення заявлених учасниками клопотань, долучення доказів.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви судом не встановлено.
За умовами ч.2 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.189, 196-200, 280-281 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про витребування доказів та клопотанні представника ОСОБА_6 - відмовити.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «УЮТ», треті особи: Шоста Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 01 жовтня 2020 року на 10 год. 30 хв. в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 52-В, зал № 7.
Справу розглядати суддею одноособово.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dg.hr.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий