справа №619/3889/19
провадження №2-п/619/29/20
Ухвала
08 жовтня 2020 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни про перегляд заочного рішення у справі № 619/3889/19,
імена (найменування) учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест».
Питання, що вирішується ухвалою.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» задоволено повністю.
23 вересня 2020 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни про перегляд заочного рішення, у якій просить визнати причину пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення поважною. В обґрунтування заяви вказує, що відповідачем не було отримано ухвалу про відкриття провадження та позов з додатками, в результаті чого було обмежено право відповідача на безпосередню участь у справі та згідно рішень з Єдиного реєстру судових рішень їм стало відомо, що інтереси відповідача представляв ОСОБА_2 , який ніколи не був уповноважений ТОВ «ФК «Гефест» представляти його інтереси. Жодних повідомлень про дату та час судового засідання ТОВ «ФК «Гефест» на адресу реєстрації не отримувало. По справі не правильно встановлено початок відліку строку для заявлення вимог кредиторів та безпідставно визначено, що ПАТ КБ «Надра» пропущено такий строк. Станом на цей час копію рішення суду відповідач так і не отримав, хоча рішення опубліковане в ЄДРС 23.12.2019. Про існування рішення ТОВ ФК «Гефест» дізналося 08.09.202 з ЄДРСР.
У судове засідання представник відповідача - адвокат Остащенко Олеся Миколаївна не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зазначеною нею особисто адресою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник позивача - адвокат Крячко О.В. у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його часті та письмові заперечення, згідно змісту яких проти задоволення заяви відповідача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що представником відповідача не доведено процесуальні підстави встановлені ч. 1 ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення. Відповідач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, отримав ухвалу з позовною заявою та додатками до неї, що підтверджується матеріалами справи. Доказів того, що адвокат Калінчук А.О. не був представником відповідача суду не надано. Умови ухвалення заочного рішення судом були дотримані. Відповідач не вказав жодної поважної причини, яка перешкодила його представнику з'явитись в судове засідання або повідомити причини неявки, або надати відзив на позов, і не надав доказів її існування. 18.12.2017 Дергачівським районним судом Харківської області було винесено рішення, яке набрало законної сили 09.02.2018, по справі №619/2505/13-ц, яким відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №6/4/33/200/840-К/200 від 23.04.2008. Докази, на які посилається відповідач не мають значення для вирішення даної справи. Крім того, відповідачем пропущений строк для звернення із такою заявою, оскільки рішення відповідачу було направлено поштою і отримано ним 08.01.2020, про що свідчить поштове повідомлення.
Частиною 1 ст. 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи належне повідомлення представника відповідача - адвоката Остащенко О.М. та заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, суд вважає можливим розгляд заяви у їх відсутність.
Перевіривши заяву з додатками, матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у поновленні строку на подачу заяви пор перегляд заочного рішення та залишення заяви без розгляду, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Як убачається з матеріалів справи (а.с. 42) відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , отримано позовну заяву ОСОБА_3 з додатками, судовою повісткою та ухвалою суду про відкриття провадження та призначення підготовчого засідання. 11 листопада 2019 року відповідачем отримано ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення до розгляду по суті справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення на а.с. 61.
Представники відповідача - адвокати Пекар В.М. та Калінчук А.О. приймали участь у судових засіданнях, подавали клопотання.
16 грудня 2019 року по справі була оголошена вступна та резолютивна частина заочного рішення, а повний текст рішення складено 20.12.2019 та 21.12.2019 направлено сторонам, в т.ч. представнику відповідача на адресу для листування з ТОВ «ФК «Гефест», яка була зазначена ним у своїх заявах, а саме: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 35, оф. 5.
ТОВ ФК «Гефест» копію заочного рішення отримано 08.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.106).
Представник відповідача, звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку, як на поважність причин пропуску строку зазначає, що вказане рішення відповідачем до теперішнього часу не отримано, про наявність рішення стало відомо лише 08.09.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, відповідач був обізнаний про наявність справи щодо нього, ще в січні місяці 2020 року отримав заочне рішення ухвалене щодо нього, тому і не звертався до суду увесь цей час для його отримання, в той же час до суду з заявою про перегляд заочного рішення звернувся лише у вересні 2020 року.
Суд зазначає, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Звернення ж до суду представника відповідача лише 23 вересня 2020 року з заявою про перегляд заочного рішення, байдужість до своїх прав, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інших об'єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду адвокат Остащенко О.М. не вказала і не підтвердила відповідними доказами.
При цьому, заявник посилається на те, що представники, які раніше приймали участь у справі не були уповноважені на це, при цьому матеріали справи містять спростування цих доводів.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії", зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЕREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO №23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому в задоволенні заяви про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення необхідно відмовити.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи, що в задоволенні заяви про поновлення строку відмовлено, відповідно заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.
Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.
Керуючись ст. 126, 127, 258-260, 284 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви представника ТОВ «ФК «Гефест» - адвоката Остащенко О.М. про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.
Заяву представника ТОВ «ФК «Гефест» - адвоката Остащенко О.М. про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року по справі № 619/3889/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором, визнання припиненою іпотеки - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 09.10.2020.
Суддя І. М. Нечипоренко