Справа №-613/1095/20 Провадження №-1-кп/613/184/20
09 жовтня 2020 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження № 12020220220000166 від 22.03.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільниця Чутівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, маючого неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ветеринарним фельдшером у ТОВ «СП «Родіна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 21.03.2020 приблизно о 19 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Шляховій, с. Куп'єваха Богодухівського району Харківської області у напрямку м. Богодухів Харківської області, зі швидкістю близько 50-60 км/год., більш точної швидкості в ході проведення досудового розслідування не встановлено, на шляху прямування, грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», у зв'язку з чим не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, де поблизу будинку №2 по вул. Шляховій у вищевказаному населеному пункті, допустив перекидання автомобіля в кювет, внаслідок чого пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/137-БГ/20 від 17.06.2020 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я терміном більше 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 день) та компресійний перелом L2 хребця, який згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/137-БГ/20 від 17.06.2020 кваліфікується як середньої тяжкості ушкодження, по критерію тривалості розладу здоров'я терміном більше 3 тижнів (більше, ніж 21 день).
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_5 надала до суду письмову заяву, яку підтримала у судовому засіданні, про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою. Пояснила, що фактично ОСОБА_4 є її чоловіком, збитки на лікування відшкодував у повному обсязі, матеріально та морально підтримував та допомагає і наразі. Підтвердила, що її клопотання про закриття провадження є добровільним, жодних претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого потерпіла не має.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілою, та закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження підтримав, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_5 на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього, посилаючись на те, що із потерпілою ОСОБА_5 він примирився, шкоду потерпілій повністю відшкодував. Пояснив, що вперше вчинив кримінальне правопорушення.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з положеннями ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
При роз'ясненні ОСОБА_4 суті обвинувачення останній зазначив, що визнає свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні повністю, обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України не заперечує.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17 (провадження № 13-66кс18), викладено висновок, згідно з яким саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 46 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 уперше притягається до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, віднесеного до категорії злочинів невеликої тяжкості, по якому на досудовому слідстві, у підготовчому та судовому засіданні повністю визнав свою вину, відшкодував заподіяні потерпілій ОСОБА_5 збитки та примирився з нею, про що зазначено у письмовому клопотанні потерпілої, внаслідок чого у суду є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, що передбачено ст. 46 КК України, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст.286 КПК України.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин питання про доведеність вини особи не вирішується.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати на лікування потерпілої складють 12287,81 грн.
За приписами ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
Враховуючи, що кримінальне провадження підлягає закриттю, вироку або ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру суд не постановляє, водночас, відсутності події кримінального правопорушення судом не встановлено, цивільний позов прокурора підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
За положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що судом не ухвалюється вирок, підстави для розподілу витрат на залучення експертів відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженню, заявлений прокурором, слід залишити без розгляду.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 369 - 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
На підставі статті 46 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження №12020220220000166 від 22.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Цивільний позов прокурора - залишити без розгляду.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 зеленого кольору, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Міліцейська, 9 - повернути ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1