Сарненський районний суд
Рівненської області
_____________________________________________________________________________________ Справа № 572/2592/20
Провадження № 1-кс/572/481/20
06 жовтня 2020 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
У провадження слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене на майно.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав суду клопотання про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує. Просить його задоволити.
Вивчивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступних висновків.
Здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020181200000185 від 21.09.2020 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст. 240-1 КК України.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що упродовж 2019-2020 років ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , житель АДРЕСА_5 , ОСОБА_10 , жителька АДРЕСА_6 та інші мешканці Сарненського, Володимирецького та Дубровицького районів Рівненської області, з метою власного незаконного збагачення, на систематичній основі, діючи умисно, здійснюють незаконну діяльність, пов'язану з придбанням, перевезенням, зберіганням та збутом бурштину, походження якого не підтверджується відповідними документами.
У ході обшуку у господарському приміщенні виявлено та вилучено:
-каміння ззовні схоже на бурштин-сирець приблизною вагою 2,295кг;
-чотири кухонні ножі різної конфігурації, один складний ніж, брусок для точіння ножів, два пасатижі.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для звернення слідчого з відповідним клопотанням до суду стали обставини, які свідчать про те, що вказане майно буде використано як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому відповідно до КПК України набувають статусу речових доказів, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, який з метою збереження підлягає арешту, для запобігання можливості його приховування, зникнення, знищення, використання, пересування, передачі чи відчуження. Як зазначає слідчий, на даний час реальні підстави вважати, що повернення вищевказаного майна особі, у якої воно вилучено, може призвести до приховування, зникнення, втрати чи передачі зазначеного речового доказу. Вказані обставини свідчать про можливість втрати речових доказів, що в подальшому негативно вплине на якість досудового розслідування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення збереження речових доказів вбачається наявність правових підстав для накладення арешту.
Згідно положень ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий судця в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження, користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можу перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задоволити.
Накласти арешт арешт на вилучене 03.10.2020 в ході обшуку у приміщенні житлового будинку, будівлях, спорудах побутового, господарського та іншого призначення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , де останній фактично проживає, наступне майно, речі та документи, а саме:
-каміння ззовні схоже на бурштин-сирепь приблизною вагою 2,295кг;
-чотири кухонні ножі різної конфігурації, один складний ніж, брусок для точіння ножів, два пасатижі із позбавленням можливості розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном, використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрювані, їх захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1