Справа № 570/5535/17
Номер провадження 2/570/53/2020
"05" жовтня 2020 р.
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань: Беднарчук Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Омельяненко Ірина Валеріївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем майна після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона мала намір успадкувати земельну ділянку площею 0,09 га, що в садівницькому кооперативі «Городищенський» Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Як стало їй відомо, 21.05.2013 року між її батьком та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Вона вважає цей правочин таким, що не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Через це звернулася до суду з позовом та просить суд постановити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що був посвідчений 21.05.2013 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Омельяненко І.В., реєстровий номер 396.
Після проведення підготовчого судового засідання в останні сім судових засідань поспіль позивачка та її представник не з'явилася.
Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання позивачка та її представник були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.
То від позивачки, то від представника позивачки надходили заяви про відкладення розгляду справи.
Зокрема, після 25 травня 2020 року надійшло три заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19.
ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Від представника відповідача надійшла заява, згідно якої зазначає, що йому відомо про неявку позивачки в судове засідання. Просить залишити позов без розгляду на підставі ст. 44 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України.
Після проведення підготовчого судового засідання в останні сім судових засідань поспіль позивачка та її представник не з'являлися.
То від позивачки, то від представника позивачки надходили заяви про відкладення розгляду справи.
Зокрема, після 25 травня 2020 року до суду надійшло три заяви про відкладення розгляду справи через неявку до суду у зв'язку з запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19.
Отже, позивачка не демонструвала готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо її; не утримувалася від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.
Представник відповідача наголошує на тому, що позивачка зловживає своїми процесуальними правами, а тому просить суд залишити позов без розгляду.
Суд, з урахуванням обставин справи та приписів ч.3 ст. 44 ЦПК України вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.
У ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме з 15.12.2017 року в якості одного з принципів цивільного судочинства названий принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами.
Згідно ч.2 ст.2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 3 ст.2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких згідно п.11 віднесено і неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У загальному вигляді можна сформулювати наступні види зловживань процесуальними правами в цивільному процесі, зокрема:
1) зловживання правом на пред'явлення позову (подача завідомо безпідставного позову, зустрічного позову, за змовою сторін, до неналежного відповідача або неналежним позивачем та інших так званих «технічних» позовів);
2) зловживання правами, спрямовані на затягування строків розгляду справ (подача клопотання про зупинення провадження, безпідставне або повторне заявлення клопотань, залучення до участі у справі як можна більшої кількості учасників (співвідповідачів, третіх осіб));
3) умисні дії учасників фактичного характеру, спрямовані на затягування строків розгляду справи, ухилення учасника процесу від участі в судових засіданнях, наприклад, ухилення від отримання повідомлення про час судового засідання, імітація «хвороби» та інших «поважних причин» з метою відкладення судового засідання;
4) зловживання правами, які пов'язані з оплатою судових витрат;
5) зловживання правом на відвід судді;
6) неподання або несвоєчасне подання доказів тощо.
Стаття 44 ЦПК України крім загального правила про недопустимість зловживання процесуальними правами, передбачає, що в залежності від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Оскільки позивачка сім разів поспіль не з'явилася до суду, то така поведінка позивачки має розцінюватися не інакше, як зловживання правами: умисні дії позивачки фактичного характеру, спрямовані на затягування строків розгляду справи, ухилення позивачки від участі в судових засіданнях.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Одночасно суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд не вбачає підстав для чергового, восьмого, відкладення розгляду справи та дійшов висновку про можливість застосування положень ч.3 ст.44 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За наведеного наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 259 ЦПК України, суд, -
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Омельяненко Ірина Валеріївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 09.10.2020 р.