іменем України
Справа № 569/11365/20
07 жовтня 2020 року
Суддя Рівненського міського суду Денисюк П.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП:НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12 липня 2020 року о 17 год. 26 хв. в м. Рівне по вул. Київська, 104 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом G-MAX Racer 50 (без номерного знака) з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного відмовився у присутності двох свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово у встановленому законом порядку повідомлявся про час і місце розгляду справ, однак до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Неявку ОСОБА_1 без поважних причин суд розцінює як намагання ухилитись від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Згідно ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не є обов'язковою, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачає, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю та підтверджується наявними та дослідженими судом матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №222285 від 12 липня 2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 липня 2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно п. 28 постанови пленуму ВСУ України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.
Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як встановлено судом, посвідчення на право керування транспортними засобами ОСОБА_1 не видавалось, що вбачається із Довідки інспектора відділу АП УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Антонюк М.
Тому суд застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки такого права керування ОСОБА_1 не мав.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника стягується судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Враховуючи викладене, і керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283-284 КУпАП, ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Постанова пленуму ВСУ України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», -
Визнати винним ОСОБА_1 РНОКПП:НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. 00 коп. (десять тисяч двісті грн. 00 коп.) без позбавленням права керування транспортними засобами у зв'язку з відсутністю такого права.
Стягнути із ОСОБА_1 РНОКПП:НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Головуючий суддя