Справа № 569/2172/19
1-кп/569/347/20
07 жовтня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12017180010006096 від 12.09.2017 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Припутня, Дубровицього району, Рівненської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
з участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_7 , -
ОСОБА_3 , 11.09.2017, біля 22 год 00 хв, перебуваючи поблизу господарства, яке розташоване в м. Рівне по вул. Клубна, 18-а, під час тривалого побутового конфлікту, який виник з приводу перешкоджання у користуванні водяною помпою загального користування, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, за допомогою дерев"яної ручки сапи, умисно нанесла ОСОБА_5 не менше двох ударів в область верхньої та нижньої правої кінцівки, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_3 , 11.09.2017, біля 22 год 00 хв, перебуваючи поблизу господарства, яке розташоване в АДРЕСА_1 , під час тривалого побутового конфлікту із ОСОБА_6 , який намагався припинити протиправні дії ОСОБА_3 по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, за допомогою дерев"яної ручки сапи, умисно нанесла ОСОБА_6 один удар в область лівого передпліччя, після чого вкусила потерпілого за праве передпліччя, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.
Своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження та своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я, ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена та її захисник подали клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв"язку із закінченням строків давності, оскільки обвинувачена не ухилялась від слідства та суду, нових правопорушень не вчиняла, і з моменту інкримінованих правопорушень пройшло понад три роки.
Прокурор та потерпілий ОСОБА_6 просили вказане клопотання розглянути судом на власний розсуд.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилась, однак подала заяву про подальший розгляд кримінального провадження без її участі.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступного висновку.
Відповідно до обвинувального акту від 12.09.2017, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України. Згідно даного акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні вищевказаних правопорушень, які відбулись 11.09.2017.
У відповідності до витягу № 12017180010006096, 12.09.2017 органом досудового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України.
Статтею 49 КК передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею правопорушення і до набрання вироком законної сили минули певні строки давності, і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового правопорушення середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК і роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею цього злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку з чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що вчинила правопорушення. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Під час судового розгляду не встановлено обставин, що ОСОБА_3 ухилялась від слідчтва та суду.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України правопорушення , передбчені ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України, відносяться до правопорушень невеликої тяжкості, і найбільш тяжким покаранням за вказані правопорушення, є обмеження волі.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають залишенню без розгляду
Постановами слідчого ОСОБА_8 від 19.11.2018 та 20.11.2018 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження чотири фотознімки та компакт диск із відеозаписами необхідно залишити при матеріалах провадження.
За таких підстав, клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-288 КПК України, суд, -
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 обвинувачену за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв"язку із закінченням строків давності, а провадження по справі - закрити.
Цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
Речові докази - чотири фотознімки та компакт диск із відеозаписами залишити при матеріалах провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня оголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд .
Ухвала суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Суддя - підпис:
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Станом на 09.10.2020 ухвала не набрала законної сили
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
Копію засвідчено: 09.10.2020