Справа № 567/1009/20
08 жовтня 2020 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Самолюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Острог за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі,-
встановив:
17.09.2020 позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.09.2020 року відносно неї начальником СРПП № 4 ГУНП в Рівненській області Петринкою М.Я. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №870200 та якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Підставою для винесення постанови стало порушення позивачкою, на думку відповідача, вимог п.15.9 "е" Правил дорожнього руху, а саме те, що 08.09.2020 о 16:50 год. по вул.Л.Українки в м.Острог ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ТОУОТА АURIS", реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушила правила зупинки та здійснила зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків, чим допустила порушення правил зупинки та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Дану постанову позивачка вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки докази, які б свідчили про порушення нею правил дорожнього руху, відсутні, оскільки, жодних замірів відстані від її автомобіля інспектором поліції не проводились, а зупинку вона здійснила поза межами проїзної частини, її автомобіль не заважав іншим учасникам дорожнього руху, не обмежував видимість і не створював небезпеки. Постанова є незаконною, винесена з порушенням всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, що призвело до порушення застосування норм матеріального права.
Вказала, що 08.09.2020 близько 16 год. 25 хв. у центрі міста Острог вона під'їхала до зупинки біля магазину «Полоскун» та зайшла на декілька хвилин в магазин. Вийшовши почула звук від різкого гальмування та побачила, що водій автомобіля «Оpel» ОСОБА_2 в'їхав в бік її автомобіля та частково в бежевий жигуль.
В подальшому прийшли працівники поліції, які почали оформляти матеріали ДТП. Вказала, що на даній зупинці відсутній посадковий майданчик для зупинки маршрутних транспортних засобів. Зазначила, що заміру відстані працівник поліції не проводив, її заперечення інспектор поліції не врахував та виніс постанову. Ніяких процесуальних документів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення на місці зупинки не складалося, її пояснень та заперечень під час складання постанови інспектор не врахував.
Вказала, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про докази, на обґрунтування винесеної постанови.
У зв'язку з викладеним просить скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 870200 від 08.09.2020 та закрити справу у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Ухвалою Острозького районного го суду Рівненської області від 29.09.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та з призначенням судового засідання на 08 жовтня 2020 року.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Згідно із ст.10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні п.10 ч.1 ст.4, ст.262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст.262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що начальником СРПП № 4 Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Петринкою М.Я. 08.09.2020 року винесено постанову серії БАА № 870200 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 08.09.2020 в м. Острог по вул.Лесі Українки, керуючи транспортним засобом марки "ТОУОТА АURIS", реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушила правила зупинки та здійснила зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушила п.п.15.9 «е» Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.7).
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого.
Диспозиція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за порушення вимог дорожніх знаків, правил зупинки, стоянки тощо.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Згідно з п.п. «е» п.15.9 ПДР України забороняється зупинка транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п'ятою статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження №К/9901/10493/18.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивачкою у справі ОСОБА_1 заперечується факт порушення нею Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідач, всупереч вимогам ст.77 КАС України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, наведених в оскаржуваній постанові щодо порушення позивачкою Правил дорожнього руху, зокрема порушення нею п.п. «е» п.15.9 ПДР України, відповідно до якого забороняється зупинка транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно ч.ч.1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 цього Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з матеріалів справи, докази які могли би бути отримані на підставі ч.1,2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля транспортного засобу ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд, звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події та обставин адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення не надав, а відтак не довів порушення позивачем вимог пп. «е» п.15.9 ПДР України.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема, покази свідків, фото-відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення тощо, відповідач не надав.
Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122, КУпАП відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачкою правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому постанова серії БАА № 870200 від 08.09.2020р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77,90,241-246,255,286 КАС України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, індекс 33028, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 870200 від 08.09.2020р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, індекс 33028, код ЄДРПОУ 40108761).
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.