Справа № 567/1084/20
1-кс/567/170/20
07.10.2020 м. Острог
Слідчий суддя
Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника володільця майна адвоката ОСОБА_4
слідчого Острозького ВП ГУНП в Рівненській області - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі Рівненської області клопотання представника володільця арештованого майна адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.09.2020 по кримінальному провадженню №12020180170000286 від 28.08.2020,
встановила
представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 звернувся в суд із клопотанням, про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 02.09.2020, на транспортний засіб марки Ford Focus, на Чехословацькій реєстрації НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , яким користується ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання вказує, що постановлене слідчим суддею рішення про задоволення клопотання слідчого у повному обсязі та накладення арешту на автомобіль марки «Ford Focus», на Чехословацькій реєстрації НОМЕР_1 , на якому рухався ОСОБА_6 , не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.170-173 КПК України, що стосується мети накладення арешту на тимчасово вилучене майно фізичної чи юридичної особи, а саме для збереження речових доказів, як встановлює ч.3 ст.170 КПК України, оскільки, як свідчать матеріали судового провадження у даному кримінальному провадженні, ні ОСОБА_6 , ні будь-яким іншим особам, підозра у вчиненні злочину, передбаченого ст.240-1 КК України у даному кримінальному провадженні не пред'явлена та будь-які процесуальні дії в період з 28.08.2020 по 02.10.2020, в тому числі з використанням даного майна, не проводяться. Крім того, зазначає, що по вищевказаному автомобілю жодної експертизи у період з 28.08.2020 по 02.10.2020 не призначалось.
Крім того зазначає, що орган досудового розслідування не може забезпечити схоронність транспортного засобу, оскільки вищевказаний автомобіль, що знаходиться на штраф - майданчику Острозького ВП ГУНП в Рівненській області під впливом природних умов піддається корозії та атмосферному впливу у зв'язку з чим, вважає подальше його зберігання там недоцільним.
У з'язку з викладеними обставинами, сторона захисту вважає, що на сьогоднішній день відсутня потреба в перебуванні майна під арештом, а тому просить скасувати арешт на транспортний засіб марки «Ford Focus» та зобов'язати слідчого повернути вилучене майно ОСОБА_6 .
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав зазначених в ньому та просив його задоволити в повному обсязі.
Слідчий СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що даний автомобіль та вилучене в ході його обшуку майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, також вказаний автомобіль може бути засобом вчинення злочину. Окрім того, в даному випадку може бути застосована конфіскація та спеціальна конфіскація автомобіля, як засобу вчинення злочину. Вказав, що на даний час ним вирішується питання про призначення у кримінальному провадженні ряду експертиз, також очікуються результати раніше призначеної експертизи, що слугуватиме для вирішення подальших дій у даному кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що на даний час підстави для скасування арешту майна у кримінальному провадженні відсутні та просить в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12020180170000286 від 28.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.240-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 28.08.2020 до Острозького ВП надійшло повідомлення начальника СРПП №3 ОСОБА_8 про те, що водій ОСОБА_6 , керуючи легковим автомобілем марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив правила дорожнього руху, а саме п.29 ПДР та при перевірці багажника вказаного автомобіля було виявлено перевезення без відповідних документів каміння зовні схожого на каміння "Бурштину сирцю" в кількості приблизно 46 кг.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту є забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає, що доводи представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 не спростовують тих обставин, на підставі яких був накладений арешт, виходячи з наступного.
Метою забезпечення кримінального провадження є, зокрема, збереження речових доказів по кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою від 02.09.2020 накладено арешт, автомобіль марки Ford Focus, на Чехословацькій реєстрації НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , яким користується ОСОБА_6 , встановивши заборону власнику чи будь-якій іншій особі за його дорученням, відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаним транспортним засобом, до скасування його арешту у встановленому законом порядку.
В даній ухвалі зазначено, що арешт вилученого майна має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження та може бути підтвердженням вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тому є необхідність його збереження як речового доказу. За вказаних обставин слідчий суддя дійшов до висновку, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12020180170000286 від 28.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.240-1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вказаний транспортний засіб сам по собі та в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження має важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, речі вилучені в ході обшуку автомобіля можуть бути засобами вчинення злочину, даний автомобіль і речі вилучені в ході його обшуку є доказами злочину, відповідають критеріям ст.98, 167 КПК України.
Водночас, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, згідно постанови слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 28.08.2020, вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Таким чином доводи представника ОСОБА_4 щодо відсутності посилання якому саме критерію ст.98 КПК України відповідає арештоване майно, є безпідставними.
Одночасно, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час досудове розслідування не завершено та проводяться необхідні слідчі дії. З пояснень слідчого встановлено, що на даний час ним вирішується питання про призначення у даному провадженні ряду експертиз, в тому числі по даному майну, також очікуються результати раніше призначеної експертизи, що слугуватиме для вирішення подальших дій у даному кримінальному провадженні, що також спростовує посилання представника заявника про відсутність необхідності в накладенні арешту.
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи характер та обставини вчинення даного кримінального правопорушення, санкція якого передбачає, в тому числі, призначення покарання у виді позбавлення волі, у разі встановлення, що дане майно було використано як засіб та знаряддя вчинення даного злочину, частина з нього, зокрема транспортний засіб, може підлягати спеціальній конфіскації, що також підтверджує доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, яке є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області 02.09.2020 відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано. На даний час по вказаному провадженню проводяться необхідні слідчі дії, досудове розслідування не завершено, підстав, визначених ст.174 КПК України для скасування арешту заявником не наведено, тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту. Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Водночас слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського Суду (у справах «Бакланов проти Російської Федерації», «Фрізен проти Російської Федерації»), судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не в праві оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ст.ст.22, 26 КПК України, кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити, оскільки заявник не довів суду, що арешт накладено необґрунтовано, та відповідно не довів що у застосуванні даного заходу забезпечення у кримінальному провадженні відпала потреба, оскільки вилучене майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та в межах даного провадження не проведенні усі необхідні слідчі дії.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що розумність й співрозмірність обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження, а також, що заявником у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.131, 167, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
постановила
в задоволенні клопотання представника володільця арештованого майна адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.09.2020 по кримінальному провадженню №12020180170000286 від 28.08.2020 про арешт транспортного засобу марки Ford Focus, на Чехословацькій реєстрації РО874СМ - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали проголошено 07.10.2020 о 16.00.
Слідчий суддяОСОБА_1