Справа № 564/2502/20
08 жовтня 2020 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.
розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 20.05.2003 року Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце служби військова частина НОМЕР_3 , лейтенант, інструктор відділення підготовки та оцінки підрозділів дивізіону (підготовки підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України) військової частини НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
за ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06 жовтня 2020 року у с.Мала Любаша Костопільського району Рівненської області офіцером відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ОСОБА_2 старшим лейтенантом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол ЛВР №147 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП відповідно до якого військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_3 лейтенант ОСОБА_1 у період з 30.09.2020 по 06.10.2020 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) та проводив час на власний розсуд, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків (проходженням військової служби). Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у своїй заяві просить суд розглядати справу без його участі, провину визнає.
Згідно приписів ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи адміністративне правопорушення за ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до протоколу, дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_3 лейтенант ОСОБА_1 у період з 30.09.2020 по 06.10.2020 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) та проводив час на власний розсуд, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків (проходженням військової служби) в умовах в умовах особливого періоду.
Вказане підтверджується протоколом ЛВР №147 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП від 06.10.2020, доповіддю про самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 лейтенантом ОСОБА_1 (без зброї), доповіддю про повернення до розташування військової частини в/ч НОМЕР_3 військовослужбовця військової служби за контрактом лейтенанта ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які містяться у протоколі і у яких останній провину визнає.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Таким чином, суд дійшов переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що повинно бути достатнім для його виправлення.
Згідно ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.172-11 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 2465 /дві тисячі чотириста шістдесят п'ять/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави 420 /чотириста двадцять/ гривень 40 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяВ. В. Левчук