Справа №949/261/20
08 жовтня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:
- розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований Дубровицьким райвідділом реєстрації актів цивільного стану Рівненської області 03 березня 2005 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за №24;
- після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, яке мала в шлюбі - ОСОБА_3 ;
- стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 03 березня 2005 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від цього шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причинами для розірвання шлюбу послугувало те, що між ними було відсутнє належне взаєморозуміння, різні погляди на сімейні цінності. Спільне життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові та поваги не склалося. Відповідач став вживати алкогольні напої та мало приділяти уваги їй та дітям. Він постійно пред'являє до неї різні претензії, які є безпідставними. відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків. Його ставлення до сім'ї та дітей привели до розладу і фактичного припинення шлюбних відносин. Такі відносини в сім'ї вона терпіла на протязі довгого часу з надією на хоч якісь покращення в їхніх взаєминах, так як намагалася зберегти сім'ю. Однак відносини між ними тільки погіршуються. Атмосфера в сім'ї напружена. Вказані відносини негативно впливають на психологічний стан, на нормальний виховний процес та здоров'я їхніх дітей. Вважає, що при таких відносинах вони не можуть зберігати їхню сім'ю та бути разом. так як їхній шлюб носить формальний характер і подальше його збереження суперечить їхнім інтересам, оскільки подружжям вони являються юридично, а фактично їхня сім'я вже давно розпалася.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про їхні права та взаємовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 березня 2005 року між сторонами зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №24, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Як вбачається із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.2005 року та серії НОМЕР_3 від 26.10.2007 року (а.с.4, 5) сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
В ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, а також права їх дітей, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, слід покласти на відповідача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 51, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115, 160 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 03 березня 2005 року Дубровицьким райвідділом реєстрації актів цивільного стану Рівненської області, а/з №24.
Після розірвання шлюбу позивача надалі іменувати прізвищем " ОСОБА_3 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), сплаченого при подачі позовної заяви до суду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Голова Дубровицького
районного суду З.С.Сидоренко