Справа 556/857/20
Номер провадження 2/556/279/2020
(заочне)
09.10.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В заяві вказувала, що 22 липня 2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Заболоттівською сільською радою Володимирецького району, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №3.
Шлюбне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів і поглядів на життя. Втратили почуття любові і взаємоповаги один до одного. Сімейних стосунків не підтримують, проживають окремо.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча він працездатний і може надавати таку допомогу. У зв”язку із наведеним просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду до досягнення дитиною повноліття. Шлюб розірвати.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Належним чином повідомлений відповідач, повторно в судове засідання не з"явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, позивачка не заперечує проти проведення заочного розгляду справи. А тому судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Заболоттівською сільською радою Володимирецького району, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №3. ( копія свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 )
Від даного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження останньої, серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки № 269 від 23.06.2020 року, виданої Заболоттівською сільською радою, на утриманні ОСОБА_1 перебуває дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статті 182 СК України, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
А як зазначено в ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, зобов'язаний її утримувати до досягнення нею повноліття, не має інших утриманців, а також відсутні обставини, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок по утриманню дочки, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року,яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912)від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сімї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь, на утримання неповнолітньої дитини аліментів в розмірі 2000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину. Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та заявлених позивачем вимог, враховуючи наведені обставини і те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, засад справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину, що буде достатнім для забезпечення належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку дитини, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 10 червня 2020 року.
Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.
Що стосується позовних вимог про розірвання шлюбу, то частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред”явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст.112 СК України)
Виходячи з наведеного, суд вважає, що шлюб існує формально, позивачка миритися не бажає, сторони не підтримують сімейні відносини, проживають окремо, і наявні підстави для його розірвання.
Неповнолітню дитину залишити проживати з матір'ю.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв”язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка просить залишити прізвище “ ОСОБА_4 ”.
Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 259, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, ст.ст. 84, 105,110, 112-113, 180-184 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 22 липня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 зареєстрований Заболоттівською сільською радою Володимирецького району, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №3.
Позивачці після розірвання шлюбу залиши прізвище « ОСОБА_4 ».
Неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити проживати з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітьої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину, і до досягнення нею повноліття, починаючи з 10.06.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі - 840 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі - 840 грн. 80 коп.
Відповідно дост. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
С У Д Д Я : Л.О.Котик