Справа 556/1107/20
Номер провадження 3/556/542/2020
08.10.2020 року.Суддя Володимирецький районний суд Рівненської області Котик Л.О., розглянувши матеріали, що надійшли від начальника Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,-
за ч.1 ст.130 КУпАП,
16 липня 2020 року поліцейським СРПП №1 Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 093765 відносно ОСОБА_1 про те, що 16.07.2020 року, о 18.40 год. по вул. Проектній в смт. Володимирець, останній керував транспортним засобом марки «YAMAHA GEAR», без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення вимови, порушення координації рухів). Відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що 16 липня 2020 року біля 18.40 год. він їхав додому, по дорозі скутер поламався. Зателефонував до ОСОБА_2 , щоб той забрав скутер. Він стояв на узбіччі дороги, коли під'їхали працівники поліції. Пройти огляд на стан сп'яніння йому не пропонували, свідків не було. В той день спиртних нопоїв не вживав. Вважає, що жодних правопорушень не вчиняв, у зв'язку з чим просив провадження в справі закрити.
Даний факт ствердив і свідок ОСОБА_3 , який суду пояснив, що вечері 16 липня 2020 року йому зателефонував ОСОБА_1 , сказав, що поламався в дорозі скутер, просив приїхати бусом і забрати. Коли під'їхав на вул. Проектна, біля ОСОБА_1 стояла машина поліції, складали протокол. Свідків при цьому не було, пройти медогляд ОСОБА_4 не пропонували.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та письмові пояснення яких знаходяться у наданих суду матеріалах, на виклики суду не з'явились, незважаючи на те, що про розгляд справи сповіщались належним чином та завчасно, шляхом направлення їм рекомендованих листів на 13.08.2020 р., 09.09.2020 р., 28.09.2020 р., 08.10.2020 р. Згідно довідки укрпошти свідок ОСОБА_6 - за місцем проживання відсутній, а зі слів матері - місце проживання сина ОСОБА_6 не відоме, що й відображено в розписці. Свідок ОСОБА_5 за місцем проживання відсутній, зі слів сусідів в квартирі проживають квартиранти (розписка 06.10.2020 року)
Заслухавши учасників процесу,дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
Виходячи зі змісту ст.7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КупАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову особи, що керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Із матеріалів справи - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 093765 від 16.07.2020, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, не слідує, що ОСОБА_1 було вчинене адміністративне порушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП і це не спростовується вищенаведеними доказами по справі.
Таким чином, відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 16.07.2020 о 18:40 год. керував транспортним засобом та порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Порушник дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис. У разі відмови від пояснення або підписання протоколу - про це робиться запис державного інспектора, що підтверджується підписами свідків. (ІНСТРУКЦІЯ з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 2005 р. за N 589/10869) Однакі ці вимоги при складанні вище згаданого протоколу були також порушені.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, відповідальність за вказаною частиною ст..130 КУпАП настає не просто у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а в тих випадках, коли водій транспортного засобу відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння, який проводиться у встановленому законом порядку.
Частинами другою та третьою ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проведення цього огляду внормоване Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, відповідно до п. 1 якого метою проведення цього огляду є виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Подібний висновок суду ґрунтується на положеннях ст.19 ч.2 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; а також і на вимогах ст.ст.6, 7 Закону України «Про Національну поліцію», з яких вбачається, що органи Національної поліції в своїй діяльності керуються принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, а також ухилення особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, докази того, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом - відсутні.
У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Такими доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, як це вбачається з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП, а саме у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку особою, що керує транспортним засобом, суду не надано.
За відсутності будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 16.07.2020 року в смт. Володимирець, Володимирецького району Рівненської області, в його діях відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КупАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені в протоколі не підтверджені.
Як зазначено в ч.1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст.245 КУпАП)
А як зазначено в ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що поза розумними сумнівами винуватість ОСОБА_1 у вичненні адміністративного правопорушення не доведена, відтак, його притягнення до відповідальності не може грунтуватися виключною мірою на припущеннях.
Таким чином, не вбачаючи сукупності фактичних даних, що підтверджують в силу ст. 251 КУпАП наявність ознак складу правопорушення, суддя вважає за необхідне винести постанову про закриття провадження в справі.
Керуючись ст.ст. 247 , 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: Л.О.Котик