Справа № 545/1875/20
Провадження № 1-в/545/381/20
09.10.2020 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області клопотання засудженої щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках передбачених ч.ч. 2,3 ст. 74 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Дніпропетровська, зареєстровану АДРЕСА_1 , українка, громадянку України, не заміжню, освіта середня, до засудження не працювала. Раніше судима: 1) 22.06.2000 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 229-6 ч.1, 45 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік штраф 170 грн. Звільнена 31.08.2000 року згідно ст. 3 Закону України "Про амністію" від 11.05.2000 року; 2) 24.06.2003 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 3) 26.01.2004 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч.1, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена 06.12.2005 року умовно-достроково на 11 місяців 26 днів з виправної колонії №34; 4) 05.10.2006 року Ленінським районним судом
м.Дніпропетровська за ст.309 ч.2, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнена 05.09.2008 року за відбуттям строку покарання з виправної колонії №65; 5) 27.02.2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч.3, 69 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнена 03.11.2009 року за відбуттям строку покарання; 6) 19.04.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 307 ч.2, 69, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнена 23.12.2013 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів з виправної колонії №65.
Засуджена: 09.07.2015 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 18.05.2016 року Полтавським районним судом згідно ст. 72 ч.5 КК України зараховано термін з 05.04.2015 року по 15.09.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
встановив:
Засуджена ОСОБА_4 звернулась до суду із поданням щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України щодо засудженої ОСОБА_5 посилаючись на те, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року №2617-VIII , якими внесені зміни до ч.2 ст. 309 КК України та санкцію зазначеної статті викладено в такій редакції: караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Просила привести вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2015 року у відповідність до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року №2617-VIII.
Обвинувачена ОСОБА_4 та представник адміністрації установи не з'явились, попередньо надавши заяву про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор не заперечив протии задоволення клопотання засудженої.
Дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 засуджено 09.07.2015 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 18.05.2016 року Полтавським районним судом згідно ст. 72 ч.5 КК України зараховано термін з 05.04.2015 року по 15.09.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку 05.04.2015 року, кінець строку 26.12.2020 року.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року №2617-VIII .
Вказаним Законом внесені зміни до ч. 2 ст. 309 КК України, якими встановлено, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Санкції ч. 2 ст. 307 КК України залишилися незмінними.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно з ч.3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Як вбачається з матеріалів особової справи, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахується з 05.04.2015 року.
Таким чином, оскільки призначене вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2015 року покарання ОСОБА_4 за ст.307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України перевищує санкцію статті після набрання чинності Закону № 2617-VIII, суд вважає за необхідне пом'якшити їй раніше призначене покарання з двох років позбавлення волі на чотири роки обмеження волі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 72, 70, 74 КК України, ст.ст. 537, ст.539 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання засудженої ОСОБА_4 щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України - задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2015 року привести у відповідність до вимог чинного КК України та вважати ОСОБА_4 винною у пред'явленому обвинуваченні та призначити їй узгоджене сторонами покарання:
-за ст. 307 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить їй на праві особистої власності;
-за ч.2 ст. 309 КК України - у виді 4 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить їй на праві особистої власності.
В іншій частині вирок відповідає вимогам норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1