Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/96/20
Провадження № 3-зв/542/6/20
09 жовтня 2020 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - Корольова І.М.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - Якименка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари заяву про самовідвід судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Стельченко Т.Г. від розгляду справи № 542/96/20 (провадження № 3/542/133/20) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП,
До Новосанжарського районного суду Полтавської області 27 березня 2020 року після доопрацювання надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 087410 від 30 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа № 542/96/20).
Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями судова справа № 542/96/20 надійшла до провадження судді Стрельченко Т.Г.
06 жовтня 2020 року суддею Новосанжарського районного суду Полтавської області Стрельченко Т.Г. подано заяву про самовідвід, обґрунтовану тим, що були наявні усні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про сумніви в її упередженості, як судді, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за участю адвоката Корольова І.М. (а.с. 174)
Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про самовідвід судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Стрельченко Т.Г. надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
В судове засідання з розгляду даної заяви про самовідвід, суддя Стрельченко Т.Г. не з'явилась, надавши до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. У заяві зазначила про відсутність доповнень до заяви.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисник - Корольов І.М. просили заяву про самовідвід задовольнити. Наполягали на тому, що суддя Стрельченко Т.Г. є упередженою, нею не беруться до уваги пояснення та доводи сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ними вказано про неможливість участі судді Стрельченко Т.Г. у розгляді даного адміністративного провадження, оскільки вона приймала участь в якості слідчого судді у кримінальному провадженні, яке було закрите, внаслідок чого був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 087410 від 30 січня 2020 року.
Потерпілий у судовому засіданні під час розгляду відповідної заяви про самовідвід проти задоволення останньої заперечував.
Представник потерпілого у судовому засіданні також проти задоволення заяви судді Стрельченко Т.Г. про самовідвід заперечував. В обґрунтування своїх заперечень вказав про відсутність сумнів у неупередженості судді Стрельченко Т.Г. Вказав про відсутність підстав для самовідводу, визначених чинними нормами кримінального процесуального законодавства, цивільного процесуального законодавства та адміністративного процесуального законодавства. Крім того, стверджував про не зазначення конкретних та чітких підстав щодо неможливості розглядати відповідну справу суддею Стрельченко Т.Г.
Представником потерпілого акцентовано увагу на тому, що суддя Стрельченко Т.Г. є добросовісною і не може безпідставно відмовитись від розгляду справи. Зазначив, що чинним процесуальним законодавством не передбачено заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею, який приймав участь у кримінальному провадженні в якості слідчого судді, яке було закрито.
Надаючи оцінку заяві судді Стрельченко Т.Г., суд виходить з наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено відповідної норми, яка б вирішувала питання щодо відводу (самовідводу) судді.
Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики, суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
З пункту 4 частини 1 статті 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності судів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням РСУ від 04.02.2016 року № 2, також вбачається, що суб'єкт конфлікту інтересів зобов'язаний вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі Ї в процесуальному порядку), або звертатися до Ради за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів.
У пункті 4 рішення Ради суддів від 08 червня 2017 року № 34 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Оскільки діючими нормами КУпАП не визначено порядку розгляду суддею відводу по справі про адміністративні правопорушення та не визначено порядку вирішення питання про самовідвід судді, з метою забезпечення виконання положень ст. 1 КУпАП, суд застосовує принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального та керується положеннями КПК України.
Згідно з вимогами частини 1 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу, судя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частей 1 та 2 статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Судом встановлено, що підставою для заявлення самовідводу суддею Стрельченко Т.Г. під час розгляду відповідної справи слугувало те, що під час судового засідання 06 жовтня 2020 року від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пролунала фраза про систематичне прийняття суддею під час провадження позицій потерпілої особи та його представника. Зокрема, ОСОБА_1 зазначено, що суддя не чує його доводів та обґрунтувань, а також обґрунтувань його захисника. Під час обґоворення питання щодо можливості розглядати справу суддею Стрельченко Т.Г., від захисника Корольова І.М. пролунала усна заява про відвід судді, ним було зазначено про необхідність надання часу для її письмового оформлення. Однак протягом часу, який суд надав для складання у письмовому вигляді заяви про відвід, остання ані ОСОБА_1 , ані його захисником подана не була. З огляду на викладене, суддя Стрельченко Т.Г., подала заяву про самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів у її упередженості.
Частина 5 статті 80 КПК вказує на те, що відвід повинен бути мотивований, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і немотивовані відводи не підлягають задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, на якій наголосив суд у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
У пункті 4 рішення Ради суддів від 08 червня 2017 року № 34 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно зі статтею 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлений самовідвід судді Стрельченко Т.Г. підлягає задоволенню, з огляду на наявні заяви учасників справи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) про підозру у недостатній неупередженості судді Стрельченко Т.Г.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 246 КУпАП, статтями 75,80, 81 КПК України,
Заявлений самовідвід суддею Стрельченко Т.Г. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.
Справу № 542/96/20 (провадження № 3/542/133/20) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати до канцелярії Новосанжарського районного суду Полтавської області для повторного автоматизованого розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва