Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18 «А», тел. 722-00-76
№ 201/8472/20
провадження 3/201/4022/2020
08 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ФОП ОСОБА_2 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 173 КУпАП,
Посадовою особою Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровської області 01 вересня 2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , про те, що останній 01 вересня 2020 року близько 00 години 08 хвилин за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, біля буд. 8Д висловлювався нецензурною лайкою в бік перехожих громадян, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
На виконання вимог ст. ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку.
Винність правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 320064 від 01 вересня 2020 року.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України.
При визначені виду і розміру стягнення, враховую характер скоєного правопорушення, особистість правопорушника, ступінь її вини та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Крім того статтею 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0, 2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 420,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну гривню.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить чотириста двадцять гривень сорок копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк