Справа № 211/3600/20
Провадження № 2/211/1714/20
про задоволення відводу
09 жовтня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Гіди О. С.,
при секретарі Гулько А.С.,
за відсутності: сторін у справі,
розглянувши в м. Кривому Розі заяву позивача про відвід судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гіді О.С. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди,-
встановив:
позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК», в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 1 000 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, пов'язаної зі збройною агресією Російської Федерації проти України та з його безпосередньою участю у зв'язку з цим у бойових діях по захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканості.
У результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.09.2020 року справа передана в провадження судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гіді О.С .
09.10.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Гіди О.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди. У заяві позивач, посилаючись на те, що на його думку суддя Гіда О.С. є упередженою, так як її трудова діяльність до посади судді відбувалась на тимчасово окупованій території, що є на його думку винятковою заангажованістю щодо нього та викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, просив задовольнити його відвід вказаному судді при цьому призначити та провести судово-психологічну експертизу на вирішення якої поставити питання з приводу індивідуально-психологічних особливостей судді.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає підстав для виклику учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про відвід, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про відвід судді Гіді О.С., виходячи з наступного.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Судом встановлено, що в обґрунтування підстав для відводу судді позивач посилається на те, що на його думку суддя Гіда О.С. є упередженою, так як її трудова діяльність до посади судді відбувалась на тимчасово окупованій території, що є на його думку винятковою заангажованістю щодо нього та викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.
Право позивача на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім.
За таких обставин, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це може бути розцінено як порушення прав особи на справедливий суд.
При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, не задоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Всі обставини та обґрунтування відводу свідчать про те, що у сторони по справі, а саме у позивача ОСОБА_1 завідомо склалася позиція та думка про необ'єктивність та упередженість судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку стороною ставиться під сумнів ще на початку розгляду справи.
Хоча, суд не може погодитися з доводами позивача, однак, щоб у сторін не виникало будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині вимог про призначення та проведення судово-психологічної експертизи для вирішення питань з приводу індивідуально-психологічних особливостей судді, оскільки в цій частині заява є необґрунтованою, безпідставною та не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гіді О.С. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Відповідно до положень ст. 41 ЦПК України цивільну справу № 211/3600/20 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення моральної шкоди передати до канцелярії Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.
В іншій частині в задоволені заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя О. С. Гіда.