Справа № 211/3409/19
Провадження № 2/211/192/20
іменем України
09 жовтня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.,
при секретарі Польчик Л.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Кривому Розі в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги « Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, суд, -
В провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа .
До суду від позивача надійшло клопотання, в якому остання просить на час розгляду справи зупинити дію Наказу № 34к від 20.03.2019 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та зобов'язати відповідача відновити її на посаді лікаря - нарколога дільничного диспансерного відділення № 2. В обґрунтування клопотання вказує, про погіршення її матеріального стану у зв'язку із відстороненням її від роботи без збереження заробітної плати. Вона пройшла усі медичні огляди та комісії призначені адміністрацією підприємства. Вважає, що вона може продовжувати виконувати свої професійні обов'язки лікаря - нарколога.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 . клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 п.2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії.
У провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги « Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення, стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Позовними вимогами позивача з урахуванням їх уточнення є: - визнати незаконним та скасувати наказ Комунального підприємства «криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» № 34к від 20.03.2019 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Поновити на попередньому місці роботи лікарем - наркологом дільничним диспансерного відділення № 2 . Стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Згідно копії наказу від 20 березня 2019 року №34-к доданої позивачем до позову, ОСОБА_1 , лікаря - нарколога дільничного диспансерного відділення № 2 з 21.02.2019 року відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на термін до надання висновку медичної комісії, про проходження позачергового медичного огляду відповідно до ст. 46 КЗпП України, у зв'язку з тим, що не виконала накази, щодо проходження позачергового медичного огляду.
Обставини які допускають відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом відповідно до ст.46 КЗПП є: поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного спяніння; відмова або ухилення від обовязкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.94 КЗПП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином право роботодавця відсторонювати працівників від роботи за наявності визначених Законом обставин закріплено процесуальною нормою.
Як роз'яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Так, ОСОБА_1 , вважає, що її права порушено відповідачем, у зв'язку із відстороненням від роботи, у зв'язку із чим і звернулася до суду.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Порядок відновлення трудових прав ОСОБА_1 передбачено Законом у разі ухвалення судового рішення .
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р. з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 5 роз'яснив, що по справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Крім того, в суді стало відомо, що Наказом № 333ос від 22 06 2020 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади лікаря- нарколога дільничого диспансерного відділення № 2 у зв"язку зі скороченням штату згідно до ст. 40 п 1 КЗпП України.
За таких обставин, вимога заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Також вважаю за необхідне зазначити про те, що згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24грудня1999року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗПП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗПП). За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 153, 353, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги « Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: С. В. Ткаченко