Вирок
Іменем України
09 жовтня 2020 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12020040440000127 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України -
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , 25.01.2020 року приблизно о 23:00 годині перебував у приміщенні бару «Майдан» за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район смт. Обухівка, вул. Центральна, 55А/1, де у останнього раптово виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить гр. ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон фірми «Huawei P Smart Plus Dual Sim», який він визначив об'єктом свого посягання.
Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, з метою незаконного власного збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, взяв зі столу мобільний телефон фірми «Huawei P Smart Plus Dual Sim» та поклав його до правої кишені штанів одягнених на нього, після чого покинув приміщення бару. Розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , заподіяв гр. ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта № 643-20 від 13.02.2020 майнову шкоду на загальну суму 4 379,00 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять гривень).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно 25 січня 2020 року разом зі своїм сусідом ОСОБА_6 і компанією, де була потерпіла ОСОБА_5 , відпочивали у приміщенні бару, коли всі залишили приміщення то він побачив на столі мобільний телефон червоного кольору, який він узяв та поклав до кишені. Після того, як потерпіла побачила, що її телефон викрали вона викликала поліцію. Просив суд врахувати щире каяття.
Потерпіла ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явилась, просила суд проводити судовий розгляд у її відсутність, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має. Просила призначити покарання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який виразився у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує також і те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок, відповідно до ст.12 КК України, суд враховує щирє каяття у судовому засіданні, задовільну характеристику за місцем проживання, з врахуванням обставин справи, думки органу обвинувачення та позиції потерпілої, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе при застосуванні покарання у виді штрафу передбаченого санкцією статті ч.1 ст.185 КК України, яка була чинна на день скоєння кримінального правопорушення на чому наполягав прокурор, та таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судово товарознавчої експертизи слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , і стягнути в дохід держави.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 364, 369, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 1 700 гривень.
У рахунок відшкодування витрат на проведення судово товарознавчої експертизи №643-20 від 13 лютого 2020 року стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , (ІПН невідомий) 326,88 грн на користь держави.
Речові докази по кримінальному провадженню №12020040440000127, а саме: мобільний телефон фірми «Huawei P Smart Plus Dual Sim» - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 , диск DVD - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п.22).
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1