Провадження № 2/742/1139/20
Єдиний унікальний № 742/2230/20
05 жовтня 2020 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Бездідька В.М., при секретарі Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Прилуки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа міськрайонний центр надання адміністративних послуг Прилуцької міської ради, про визнання таким, що втратив право на користування житлом та виселення без надання іншого житла,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила виселити відповідача з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що позивачу на праві власності належить вищевказаний будинок, відповідач систематично порушує правила співжиття, яке виражається в умисному пошкодженні житлового приміщення, зловживанні спиртними напоями, винесенні з будинку металевих речей та господарських предметів, часто влаштовує сварки та бійки, ображає сусідів, в оплаті житлово-комінальних послуг участі не приймає, будинок довів до стану непридатного до життя в ньому. Добровільно виселитись з будинку відповідач не бажає, тому така протиправна поведінка відповідача спонукала позивача звернутись з цим позовом до суду.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, завчасно подали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився подав заву про розгляд справи без його участі.
Оскільки відповідач, з огляду на положення ст.128 ЦПК України, був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом було ухвалено заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, що передбачено ст. 328 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за законом №3371 від 15.11.2016 року та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №72964610 від 15.11.2016 року (а.с.12-13).
Відповідно до копії будинкової книги відповідач зареєстрований у вказаному будинку з 19.12.2000 року (а.с.8-11).
Згідно довідки КП «Прилукитепловодопостачання» №436 від 05.08.2020 року на ім'я ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.08.2020 року рахується заборгованість у розмірі 1474,43 грн., остання оплата - вересень 2016 року (а.с.15).
Відповідно до листа від 04.08.2020 року АТ «Чернігівгаз» 30.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до доручення газопостачання припинено в зв'язку із наявною простроченою заборгованістю за спожитий природний газ перед ТОВ «Чернігівгаз Збут» (а.с.17).
Виселення є категорією житлового законодавства, тому при розгляді цивільних справ за позовом про виселення предметом доказування є наявність або відсутність у відповідача права на житло, або інші передбачені нормами житлового законодавства підстави для позбавлення такого права.
За змістом частини 4 статті 9 та статті 109 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому законом.
Рівність прав власника житла та членів його сім'ї, які спільно з власником проживають у належному йому приміщенні, закріплена частиною 1 статті 156 ЖК.
Відповідно до статті 157 ЖК України члени сім'ї власника житлового приміщення можуть бути виселені у судовому порядку у випадках, передбачених частиною 1 статті 116 ЖК.
Положенням ст. 116 ЖК України, на яке посилається позивач, передбачено, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, оскільки відповідач у будинку АДРЕСА_1 , систематично руйнує та псує будинок, що призвело будинок до непридатного стану для проживання в ньому, отже відповідач підлягає виселенню, у зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право на проживання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_2 від 20.02.2017 року позивач є інвалідом I групи з дитинства, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Згідно розрахунку робочого часу, пов'язаного з наданням професійної правничої допомоги позивачем сплачено вартість правничої допомоги у суму 4500 грн. (а.с.18).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 116, 157 Житлового кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа міськрайонний центр надання адміністративних послуг Прилуцької міської ради, про визнання таким, що втратив право на користування житлом та виселення без надання іншого житла - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , такими, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Виселити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4500 грн. (чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Бездідько