606/1757/18
30 вересня 2020 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С., при секретарі Будз М.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до правонаступників ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_6 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до правонаступників ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_6 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця в якому просить стягнути із них стягнути 126 300 (сто двадцять шість тисяч триста) доларів США, з яких 5000 (п'ять тисяч) доларів США - борг за договором позики від 12 лютого 2015 року та 6300 (шість тисяч) доларів США проценти від суми користування цією позикою, 100 000 (сто тисяч) доларів США - борг за договором позики від 01
березня 2018 року та 15 000 (п'я тнадцять тисяч) доларів США проценти від суми користування цією позикою.
Обґрунтувуючи позовні вимоги, представники позивача у позові вказали, що відповідно до договору позики від 12.02.2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано від ОСОБА_1 в позику кошти в сумі 5000 доларів США (п'ять тисяч доларів) під 3 % місячних на період до 31 грудня 2015 року, що підтверджується розпискою, складеною власноручно останнім. Крім того, 1 березня 2018 року ОСОБА_1 передав в позику ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) доларів СІІІА під 3 % місячних на період до 01 березня 2020 року, що підтверджується розпискою, складеною власноручно останнім. Однак, обов'язку щодо повернення вказаних позик ОСОБА_3 не виконано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, так і не виконавши взятого на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів. Вважає, що порушені його права ОСОБА_3 внаслідок неналежного виконання ним зобов'язання за зазначеними договорами позики, які підлягають судовому захисту.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав із мотивів, викладених у позові, просить його задовольнити.
Відповідачі та їх представники, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.
12 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 5000 доларів США під 3 % місячних, які зобов'язався повернути останньому до 31 грудня 2015 року.
01 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 передав у позику ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 000 доларів СІІІА під 3 % місячних, які він зобов'язався повернути ОСОБА_1 до 01 березня 2020 року.
На підтвердження укладених договорів позики ОСОБА_3 видав позивачеві розписки, копії яких долучені до матеріалів справи.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_3 умови договорів позики не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 126 300 доларів США.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 16 травня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики правонаступників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На день смерті позичальника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 були членами його сім"ї, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Теребовлянської міської ради від 18.12.2018 року №09-04 /17/3125.
Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_3 його син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 14 серпня 2019 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_9 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики правонаступників ОСОБА_5 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є його спадкоємцями.
Приписами ч. 1,2 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У результаті невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань згідно з договорами позики від 12 лютого 2015 року, 1 березня 2018 року станом на дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 126 300 доларів США.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України (у попередній редакції, чинній на момент смерті спадкодавця) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як визначено ч.1, 2 ст. 1282 ЦК України спадкоємці, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов'язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов"язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і як наслідок у неї відсутній обов"язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов"язані із з"ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред"явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові ВС від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.
Позивачем не подано суду доказів, які б встановлювали належність спадкодавцю ОСОБА_3 будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майна.
Згідно з вимогами ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить висновку, що правові підстави для стягнення із правонаступників ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правонаступників ОСОБА_8 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в користь позивача суми заборгованості за договорами позики в розмірі 126 300 доларів США, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов"язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає, що судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись, ст.76-80, 263-265 ЦПК України ст.ст. 526, 1046, 1049, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282, ЦК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до правонаступників ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_6 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне судове рішення складено 07.10.2020 року.
Суддя