Провадження № 11-кп/821/674/20 Справа № 711/5102/20 Категорія: ст. 82 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2020, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, -
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.04.2016 ОСОБА_8 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
23.07.2020 на адресу Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2020 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_8 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи її необґрунтованою, просив застосувати до нього ст. 82 КК України, замінивши невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що своєю поведінкою довів своє виправлення. Працевлаштований у промисловій зоні, має 9 заохочень наданих правами начальника установи, мав 5 стягнень, які в установленому законом порядку зняті та погашені, позитивно характеризується. Був залучений до програми диференційованого впливу «Професія», закінчив ліцей та здобув професію «Електрик».
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу засудженого, просив її задовольнити; думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси вказаним вимогам відповідає.
Положеннями ч. 1 ст. 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Як вбачається з ч.3 ст.82 КК України умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі (п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України).
Згідно вимог Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 був засуджений вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.04.2016 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
За час утримання в СІЗО м. Черкаси порушень вимог режиму утримування не допускав, до робіт не залучався, стягнень та заохочень не мав.
В ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» відбуває покарання з 16.08.2016. За час перебування в установі характеризується позитивно. За допущені порушення встановленого порядку відбування покарання, 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав стягнення у виді 2 доган та 2 суворих доган. Стягнення на даний час погашені у встановленому законом порядку. Допущені порушення виражались у зберіганні заборонених речей, невиконанні законних вимог персоналу установи та у не виході на роботу без поважної причини. З жовтня 2017 року працевлаштований оператором швацького устаткування на швейній дільниці промислової зони установи. За підсумками праці має 8 заохочень надані правами начальника установи.
Адміністративна комісія установи неодноразово відмовляла ОСОБА_8 у зміні умов тримання шляхом переведення до дільниці соціальної реабілітації 16.05.2018, у застосуванні ст. 82 КК України 18.04.2019, як засудженому, який не став на шлях виправлення.
За весь період відбування покарання, поведінка засудженого не свідчила про його готовність до самокерованої та правослухняної поведінки.
Враховуюче вищевикладене і те, що заміна невідбутого покарання має надзвичайно важливе значення, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_8 на шлях виправлення не став, а саме: своєю поведінкою і ставленням до виконання обов'язків у період всього відбування покарання не засвідчив успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до нього більш м'якого виду покарання.
Колегія суддів не погоджується з доводами засудженого ОСОБА_8 про те, що він поведінкою довів своє виправлення і заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки це спростовується наведеними вище фактичними даними.
Разом з цим позитивні зміни, які відбуваються в поведінці засудженого ОСОБА_8 можуть свідчити про те, що він намагається стати на шлях виправлення, але не виправився раніше визначеного його вироком суду строку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 , а тому ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2020 слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :