Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8759/20
Провадження № 1 КП/758/1100/20
29.09.2020 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12020105070000123, яке надійшло від прокурора з обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
на початку липня 2020 року перебуваючи у місті Києві, в невстановленому місці, ОСОБА_4 , знайшов оголошення на інтернет-ресурсі «OLX», щодо продажу мобільного телефону марки «iPhone 7», вартістю 7500 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вищезазначеним мобільним телефоном шляхом обману.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння вказаним мобільним телефоном, ОСОБА_4 зв'язавшись з ОСОБА_6 , який в той момент перебував у місті Львові, домовився з останнім про придбання у нього вищезазначеного мобільного телефону шляхом його відправлення «Новою Поштою» на відділення № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Василя Порика, 13-В та сплати грошових коштів у сумі 7500 гривень після огляду стану вищезазначеного мобільного телефону.
Так, 02.07.2020 приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, прибув у відділення «Нової Пошти № 27», що за адресою: м. Київ, вулиця Василя Порика, 13-В, де в ході огляду посилки, діючи з корисливих мотивів, підмінив належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «iPhone 7», на інший, не працюючий, який попередньо приніс з собою. Після чого, повідомивши працівниці «Нової Пошти», яка обслуговувала ОСОБА_4 , що він не в змозі сплатити необхідну суму коштів за замовлений телефон, останній попросив відправити посилку назад відправнику.
Після того, як вчинив всі вищезазначені дії, ОСОБА_4 , разом із мобільним телефоном марки «iPhone 7», яким заволодів, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та отриманим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим, заподіявши ОСОБА_6 матеріальної шкоду у розмірі 7500 гривень.
Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України.
28 вересня 2020 року між прокурором і ОСОБА_4 , у присутності захисника, за згодою потерпілого укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання, згідно ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, який віднесено до нетяжких злочинів. У суді останній визнав свою вину. Потерпілий надав прокурору письмову згоду на укладення цієї угоди.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
затвердити угоду від 28 вересня 2020 р. про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1