Справа № 643/15467/20
Провадження № 1-кс/643/4251/20
08 жовтня 2020 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню за №12020220470004347 від 04.10.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишневе, Києво -Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого за трудовим договором ресторан «Масіс» м. Харкова, інваліда 3 групи, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого: АДРЕСА_2 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.10.2020 приблизно о 06.18 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на вулиці біля розважального закладу «Болеро», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 56, де у останнього виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із раніше незнайомим йому ОСОБА_7 .
У зв'язку з чим, у ОСОБА_6 на підставі раптово виниклої особистої неприязні до раніше незнайомого йому ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, тобто умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 .
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи діяти саме таким чином, умисно, наніс три удари кулаком лівої руки ОСОБА_7 по голові, внаслідок чого останній втратив орієнтацію у просторі, тим самим подолавши його волю до опору, а далі використовуючи в якості знаряддя злочину ніж, який в ході досудового розслідування не встановлений, тобто використовуючи предмет небезпечний для життя потерпілого, який ОСОБА_6 тримав при собі, використовуючи фактор несподіванки, діючи при цьому швидко та продумано, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, знаходячись обличчям до обличчя ОСОБА_7 , на невеличкій відстані, точна дистанція та розташування в ході досудового розслідування встановлюється, умисно, взяв правою рукою ніж та зі значною силою клинком ножа наніс один удар в область життєво - важливого органу людини, а саме: в область черева ОСОБА_7 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , останньому відповідно довідки КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 05.10.2020 спричинено колото - різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче у черевну порожнину з евентрацією петель тонкого кишечнику.
Таким чином, ОСОБА_6 виконав всі дії, які вважав за необхідне для завершення свого умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 до кінця, однак кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв'язку зі своєчасною госпіталізацією ОСОБА_7 до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» ХМР, де проведеними операційними заходами врятовано його життя.
Безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а потерпілого ОСОБА_7 було доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де ОСОБА_7 було здійснено операційні заходи, спрямовані на врятування життя останнього.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України - як закінчений замах на умисне вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Слідчий в клопотанні посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та вказував, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, вчинив особливо тяжкий злочин проти життя особи.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_6 існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та усвідомлює незворотність уникнення покарання.
- знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки на даний час відсутній ніж, тобто предмет за допомогою якого спричинено тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7 ;
- незаконно впливати на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки так як з ними не проведено усіх слідчих дій, в тому числі одночасних допитів тощо.
- продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_6 .
Згідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, на підставі ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, орган досудового слідства вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_6 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
З метою запобігання переліченим ризикам слідчий просив застосувати до ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання та обранні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 на судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, вважала існування зазначених в клопотанні слідчого ризиків жодним чином не доведені. Захисник вказувала, що ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки, працює у ресторані «Масіс», з моменту події він не намагався тиснути на свідків чи потерпілого, із потерпілим раніше не був знайомий, вважала, що мала місце бійка, однак з боку її підзахисного ОСОБА_6 мала місце самооборона. Також вказувала, що ОСОБА_6 не переховувався від слідства, оскільки самостійно з'явився до правоохоронних органів. В зв'язку з викладеним просила слідчого суддю обмежитись обранням стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що повідомлена йому підозра необґрунтована, оскільки склад кримінального правопорушення, інкримінованого йому відсутній, повістю підтримав позицію свого захисника, зазначив, що мала місце самооборона. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив наступне.
07.10.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Надані стороною обвинувачення докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 04.10.2020;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.10.2020;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2020;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 05.10.2020;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2020;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.10.2020;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2020
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.10.2020;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2020;
- протоколом огляду речей від 05.10.2020, а саме відеозаписом моменту вчинення кримінального правопорушення.
- довідкою з КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 05.10.2020 щодо отриманих ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Крім того, слідчим суддею в судовому засіданні оглянуто відеозапис з відеокамер, розташованих біля нічного клубу «Болеро» в м. Харкові та допитано свідка ОСОБА_11 , яка є цивільною дружиною підозрюваного ОСОБА_6 та, серед іншого заначила, що у разі обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то вона, як власниця квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , не заперечує, щоб ОСОБА_6 знаходився за вказаною адресою.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, працює за трудовим договором ресторан «Масіс» м. Харкова, інвалід 3 групи, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, вчинив особливо тяжкий злочин проти життя особи, що на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід однозначно не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику того, що підозрюваний ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з вчиненням особливо тяжкого кримінального правопорушення та у зв'язку з суворістю покарання за вчинений злочин у разі визнання його винуватості; знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків оскільки з ними на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, одночасних допитів раніше допитаних осіб, слідчих експериментів, а також може чинити тиск на потерпілого та свідків та іншим чином спонукати їх до відмови від показань або їх зміни по даному кримінальному провадженню.
Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» N 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язала мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
Твердження підозрюваного щодо неналежної кваліфікації кримінального правопорушення слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки слідчий суддя не є стороною обвинувачення й не може давати вказівки або зобов'язати слідчого вчинити процесуальну дію у вигляді зміни кваліфікації кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у випаду зміни кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжкий злочин, сторона захисту не позбавлена можливості ініціювати зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6 на більш м'який.
У відповідності до положень ч.4 ст. 183 КК України, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - з 13-42 години 07.10.2020.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) - до 13-42 години 05.12.2020.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 родичів останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав: «_____» ______2020 року _________________________________
З оригіналом згідно. Оригінал в справі. Ухвала не набрала законної сили.