Справа № 643/148/20
Провадження № 1-кп/643/810/20
02 жовтня 2020 року Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
перекладача - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться зазначене кримінальне провадження.
За цим кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Станом на 02.10.2020 р. кримінальне провадження не розглянуте.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обгрунтування клопотання посилалася на ті обставини, що на цей час вбачаються підстави для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які зазначені цією статтею. Так, беручи до уваги те, що у зв'язку із вчиненням ОСОБА_7 злочину середньої тяжкості, є підстави вважати, що в останнього можуть виникнути, передбачені ст. 177 КПК України, спроби: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_7 не має постійного місця роботи, не має осіб на утриманні, систематично вчиняє кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідків чи інших учасників процесу, оскільки з ними на даний час ще не проведено допитів в суді; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки постійного місця роботи та джерела отримання доходів у обвинуваченого не має. Незважаючи на те, що відносно ОСОБА_7 спрямовано обвинувальні акти також до Київського районного суду м. Харкова і Фрунзенського районного суду м. Харкова, останній належних висновків для себе не зробив. Є обгрунтовані підстави вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_7 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Вважала також неможливим продовжити розгляд справи за відсутністю прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3.
Прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора ОСОБА_3 .
Захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечувала відкласти розгляд справи. Однак заперечувала проти клопотання прокурора стосовно продовження її підзахисному строків тримання під вартою, оскільки ризики прокурором перелічені формально та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотань, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, вчинених з корисливих мотивів, законні джерела отримання доходів у нього відсутні, реєстрації в м. Харкові не має, в зв'язку з чим є ризики, що він може переховуватися від суду. Крім того, враховуючи, що діючим законодавством передбачений безпосередній допит в судовому засіданні потерпілих та свідків,
тому суд вважає, що існують обгрунтовані ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу, які ще не допитані судом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Крім цього, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання та в задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись ст.ст. 183 ч.2 п.4, 177, 178, 197, 205, 331, 376 ч.2 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів, тобто до 30 листопада 2020 року включно.
Для виклику прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 розгляд справи відкласти на 15.20 год. 17.11.2020 р.
Ухвала в частині продовження строків тримання обвинуваченого під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1