Справа № 147/1229/19
Провадження № 2/147/150/20
07 жовтня 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О. А. ,
із секретарем Свичтун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11.06.2013 р.. Спільне життя з відповідачем не склалося, між ними часто виникали сварки, непорозуміння. Вже більше року, як сторони не проживають однією сім'єю, у зв'язку з чим шлюбні відносини між ними припинилися назавжди. Примирення між ними неможливе, тому позивач змушена звернутися до суду. На даний час не ведуть спільне господарство. Майно сподіваєтьбся поділять в добровільному порядку. За період шлюбу у них народилося двоє дітей:син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на викладене, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 11.06.2013 р. у Виконкомі Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, актовий запис №3, та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.12.2019р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 29.07.2020р. цивільну справу №147/1229/19 (провадження 2/147/150/20) відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за принципом вірогідності було розподілено судді Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А.
30.07.2020 р. суддею Натальчук О.А. прийнято справу до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.08.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю. Просила після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на " ОСОБА_5 ".
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
У судове засідання відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином за місцем його реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що 11.06.2013 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб у Виконкомі Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис №3. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Під час спільного проживання в сторін народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а. с.6,7).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як позивач не має наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду подано договір про надання правової допомоги від 19.11.2019р., акт прийому передачі наданої професійної правничої допомоги від 19.11.2019р. та квитанцію 19.11.2019р., згідно якої встановлено, що адвокат Дудін Л.В. отримав від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 800 грн. за складання позовної заяви.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції № 0.0.1527862506.1 від 19.11.2019р. позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с. 1).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 211, 223, 259, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрований 11 червня 2013 року у Виконкомі Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, актовий запис №3, - розірвати.
Після розірвання шлюбу повернути ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українка, громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, громадянин України, паспорт НОМЕР_3 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 24.02.2011 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2020 року.
Суддя О.А. Натальчук