Провадження № 2/641/1417/2020 Справа № 641/3639/20
07 жовтня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Онупко М.Ю.,
за участю секретаря - Шелудченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та відкрити провадження у справі,-
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.10.2016 року в розмірі 20904,52 грн., а також судові витрати в розмірі 2102 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.10.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, правилами користування складає між ним та Банком договір, про що свідчить підпис позичальника у заяві. Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 28.04.2020 року в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20904,52 грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.06.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився. До позовної заяви представником позивача додана заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він також зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї не явки суду не повідомив та відзив до суду не надав.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви відповідача по справі № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 22.10.2016 року, відповідач отримав від позивача платіжну картку з встановленням на неї кредитного ліміту.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку (Далі - Умов) складає між відповідачем та Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Крім того, підписання даного договору є згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт, базова процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена 2,5% на місяць, а за тратами здійсненими з 01.09.2014 року - 2,9 % та за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6%.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник повинен сплатити Банку штрафи.
Згідно п. 2.1.1.12.6 Умов на боргові зобов'язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.
Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
В період дії договору, відповідач належним чином не дотримувалася умов договору, внаслідок чого станом на 28.04.2020 року у відповідача перед Банком виникла заборгованість в розмірі 20904,52 грн., з яких:
- 11254,19 грн. - заборгованість за тілом кредита;
- 11254,19 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 3932,60 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК;
- 4246,09 грн. - пеня;
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 971,64 грн. - штраф (процентна складова).
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 22.10.2016 року процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом, пеню, заборгованість з штрафу (фіксована частина), штрафу (процентна складова).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.10.2016 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.
Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 11254,19 грн.
Щодо пред'явлених банком до стягнення 84 % річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд зауважує, що банком належними та допустимими доказами не доведено підписання позичальником змін до кредитного договору, зокрема, і в частині встановлення розміру річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому не доведено, що кредитним договором передбачений збільшений розмір відсотків річних.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування банком річних у розмірі 84 % є безпідставним і у визначеному банком розмірі задоволенню не підлягають, однак, зважаючи на те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, прострочив виконання грошового зобов'язання, тому з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у сумі 140,45 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 11394,64 грн., тобто 11254,19 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 140,45 грн. - заборгованість за трьома процентами річних від простроченої суми, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1156,10 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.10.2016 року у розмірі 11394 (одинадцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1156 (одна тисяча сто п'ятдесят шість) грн. 10 коп.
В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі :
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя: М. Ю. Онупко