Справа № 143/882/20
Іменем України
05.10.2020 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Погребищенського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Встановив:
02 серпня 2020 року о 19 год. 45 хв. по вул. Київська в м. Погребище, Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, і пояснив, що 02.08.2020 року він не керував транспортним засобом, а знаходився поблизу нього, коли під'їхали працівники поліції, на їх вимогу він надав своє водійське посвідчення. Працівники поліції запропонували йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Він не заперечував проти проходження такого огляду, однак просив, щоб працівники поліції надали йому сертифікат якості на технічний пристрій, за допомогою якого вони мали проводити таке обстеження. Оскільки йому не надали такого документа, то він самостійно поїхав у лікарню, щоб пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Працівники поліції потім під'їхали і були присутні при медичному огляді. З протоколом ознайомитись не пропонували.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина доведена матеріалами справи.
Так, не зважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161603 від 02.08.2020 року (а.с. 2);
-актом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.08.2020 (а.с. 5);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2020 (а.с. 6);
-поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 3).
З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що досліджені докази у їх системному взаємозв'язку є достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, суд вважає неприйнятними доводи ОСОБА_1 стосовно того, що працівники поліції не надали йому сертифікат відповідності чи інших документів щодо технічних характеристик приладу, за допомогою якого мало бути проведено медичне обстеження, оскільки за змістом п. 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), вказані сертифікат та свідоцтво пред'являються саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння. Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював таку вимогу, і поліцейським її було проігноровано. Зокрема, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що останній не скористався своїм правом надати пояснення по суті порушення, і не зазначив про те, що правники поліції не надали йому відповідних документів для ознайомлення.
Разом із цим, суд відхиляє висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2020 року, як доказ невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.
Так, граматично - логічний аналіз змісту диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави для висновку, що об'єктивну сторону означеного адміністративного правопорушення становлять, зокрема, дії пов'язані із відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно із зазначеним висновком огляд ОСОБА_1 черговим лікарем КП «Погребищенська ЦРЛ» проводився на підставі його самозвернення.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В силу п.1 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 02.08.2020 року ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, які узгоджуються із приписами п.3 Розділу І Інструкції.
За таких обставин суд вважає, що у працівника поліції було достатньо правових підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пунктів 6-9 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, такий огляд проводиться на підставі відповідного направлення, складеного працівником поліції, та після доставлення водія до закладу охорони здоров'я безпосередньо поліцейським.
В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою витявлення стану алкогольного, наркотичного чи чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.08.2020 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене в діянні ОСОБА_1 містяться усі ознаки закінченого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В той же час, проходження останнім медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я у зв'язку із його самозверенням не може розцінюватися як проходження огляду на стан алкогольного спяніння відповідно до встановленого порядку, Інструкцією проведення огляду з такої підстави не передбачено.
За таких обставин згаданий висновок сам по собі не впливає на наявність або відсутність в діянні ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В свою чергу суддя ураховує, що в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , реалізувавши своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки відповідно до вимог чинного законодавства держави України.
В ч. 1 ст. 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, приймаючи до уваги особу правопорушника, відсутність у нього критичного ставлення до скоєного, а також зважаючи на характер правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 27, 30, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, на користь держави «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106», судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Суддя