1-кп/130/171/2020
130/612/20
Іменем України
07.10.2020 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020130000119 від 20.02.2020 року та №12020020130000221 від 24.04.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Глинськ Калинівського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого: вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24.11.2008 року за ч.1 ст.164 КК України на один рік обмеження волі; вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 16.07.2010 року за ч.2 ст.164 КК України на два роки обмеження волі; вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 25.02.2011 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.360, ст.70,71 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі; вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на чотири роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки;
- у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2,3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України, зокрема за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 25.02.2011 року, а востаннє за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 року до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки, близько 19 години 00 хвилин 18.02.2020 року, перебуваючи в смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном, підбурений жагою до легкої наживи, прагнучи збагатитись за рахунок чужої власності, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зайшов на подвір'я будинковолодіння ОСОБА_5 , що розташоване по АДРЕСА_2 , звідки викрав мідний трижильний кабель в ізоляції білого кольору, марки ПВС, перетину 3х2,5, довжиною 80 м, вартістю 1147,20 грн, після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Також близько 19 години 00 хвилин 10.03.2020 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, з метою незаконного заволодіння чужим майном, бажаючи збагатитись за рахунок чужої власності, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка проник до господарського приміщення, належного ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_1 , звідки викрав колосники чавунні, пічні чавунні дверцята, чавунну пічну плиту на 2 конфорки з кільцями та металобрухт загальною вагою 30 кг, загальною вартістю 1049 грн. Далі з місця вчинення злочину ОСОБА_4 із викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане у інше приміщення, вчинене повторно.
Потерпілий ОСОБА_5 в ході підготовчого провадження заявив цивільний позов із вимогами стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 500 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України, визнав повністю. Пояснив, що ввечері 18.02.2020 року він зайшов на подвір'я будинку по АДРЕСА_1 , на стіні якого висіла табличка із номером 76. Господаря у той час вдома не було, бо на вхідних дверях висів замок. Скориставшись цим, він викрав електричний трижильний кабель, що був змотаний в бухту біля будинку, частину якого також зрізав з веранди. Після цього викрадений кабель відніс в інше місце, де випалив його ізоляцію, а мідні дроти здав на пункт прийому металобрухту, витративши отримані гроші на забезпечення шкільних потреб своєї дочки. Пізніше ввечері 10.03.2020 року він зайшов через незамкнену хвіртку на подвір'я домоволодіння односельчанки ОСОБА_6 . З дверей сараю зірвав навісний замок і з даного господарського приміщення викрав чавунні колосники, дверку та плиту, а також інший металобрухт, склавши усе в мішок, який заховав неподалік, а наступного дня здав на пункт прийому металобрухту. Отримані гроші витратив на власні потреби. Усвідомлював, що його заволодіння цим чужим майном є протиправним. З найменуванням та вартістю викраденого ним майна погодився. Жодних заходів для відшкодування потерпілим завданої шкоди не вживав. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.
Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що ввечері 19.02.2020 року він виявив викрадення з території подвір'я його будинковолодіння по АДРЕСА_2 трижильного мідного кабелю довжиною 80 м. Вранці наступного дня про цю крадіжку він по телефону повідомив до поліції. З найменуванням та вартістю викраденого у нього електричного кабеля погодився. Міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 просив призначити на розсуд суду. Вимоги свого цивільного позову підтримав у повному обсязі. Заявлену суму матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. пояснив тим, що таку вартість продажу кабеля йому повідомили на ринку. Моральну шкоду в сумі 500 грн. обґрунтував зміною звичного способу його життя через потребу відвідування органу поліції та суду, а також у зв'язку з неможливістю здійснення ним порізки дров, яку він виконував на своєму подвір'ї з використанням викраденого електрокабеля, та за рахунок чого отримував певний дохід. Просив задоволити його позов.
Потерпіла ОСОБА_6 за її належним повідомленням в судове засідання не з'явилась, поважних причин своєї неявки не повідомила. Попередньо подала до суду заяву щодо здійснення розгляду справи без її участі, щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 поклалась на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Сторонами заявлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин; їх позиція є істинною та добровільною.
Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, за наслідком чого не отримано їх заперечень проти вказаного порядку та обсягу дослідження доказів.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, заслухавши сталу думку учасників судового розгляду, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілого, із дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому суд виходить з того, що вчинені кримінальні правопорушення не є складними, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред'явленого обвинувачення та зміст фактичних обставин справи, які ним визнано добровільно, усвідомлюючи неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що із потерпілим заявили в судовому засіданні, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції сторін з вказаних питань.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за що він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення вказаних протиправних дій повторно щодо викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 ; а також повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за що він підлягає кримінальній відповідальності за ч.3 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки, що поєднана з проникненням у інше приміщення, стосовно викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 .
При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином України та має повнолітній вік (т.1 а.к.п.32-33); раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів (т.2 а.к.п.35-37); за місцем проживання характеризується загалом позитивно, до складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_7 та неповнолітня дочка ОСОБА_8 ; разом із дружиною обвинуваченого також мешкають іще двоє її неповнолітніх дітей (т.1 а.к.п.39,40,43); на обліку у лікарів психіатрів та наркологів ОСОБА_4 не перебував (т.1 а.к.п.35,36), згідно власних пояснень існує за рахунок випадкових заробітків.
Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, а також наявність на його утриманні неповнолітньої дитини слід віднести до таких, що пом'якшують його покарання.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить рецидив злочинів щодо крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6 .
Згідно висновків досудової доповіді від 09.06.2020 року, складеної Жмеринським міськрайонним відділом філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області, оцінено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 та високий ризик небезпеки для суспільства, визначено неможливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.1 а.с.64-67).
Відтак, враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які є відповідно злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, встановлення в ході судового розгляду обставин, що пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який хоча й характеризується позитивно за місцем проживання, проте, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченого, яка не становила дієвих заходів щодо усунення завданої ним шкоди, судом визначається необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових правопорушень призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, визначаючи недостатнім призначення йому покарання у виді арешту чи обмеження волі, а також не вбачаючи підстав застосування щодо нього вимог ст.69, 69-1, 75 КК України.
Покарання за сукупністю вказаних злочинів обвинуваченому ОСОБА_4 належить визначити шляхом часткового складання призначених покрань.
Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд призначає за сукупністю вироків, оскільки дане кримінальне правопорушення ним вчинено після ухвалення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 року, який набрав законної сили, часткового відбуття покарання за яким не встановлено, що відповідно не становить підстав його зарахування в строк остаточного покарання.
Вирішуючи вимоги цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 500 грн., суд визнає аргументованими позовні вимоги немайнового характеру, що пов'язані із психологічними та стражданнями, яких зазнав потерпілий ОСОБА_5 внаслідок зміни звичайного способу життя через втрату викраденого у нього майна, будучи змушеним звертатись до органу поліції та приймати участь у розгляді кримінальної справи в суді, а також внаслідок неможливості здійснювати у первісний спосіб порізку дров на території свого домоволодіння, для чого раніше використовував викрадений електрокабель. Відтак з урахуванням безумовного визнання цивільного позову обвинуваченим ОСОБА_4 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом її стягнення з останнього на користь потерпілого ОСОБА_9 в сумі 500 грн. Натомість вимоги щодо відшкодування оспорюваної суми майнових збитків, незалежно від визнання їх також цивільним відповідачем, суд вважає за необхідне задоволити частково, внаслідок недоведеності заявленої в розмірі 2000 грн. вартості відповідного електричного кабеля цивільним позивачем жодними належними та допустимими доказами ані щодо ціни, ані щодо відповідної марки та перетину дротів електричного кабелю. Тому вимоги цивільного позову щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальної шкоди з урахуванням принципу диспозитивності підлягають частковому задоволенню в сумі 1147,20 грн. відповідно до встановленого в ході досудового розслідування розміру завданих останньому майнових збитків, з якими остаточно погодився потерпілий ОСОБА_5 .
Речові докази, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, а саме мідний дріт без ізоляції, загальною вагою 1,3 кг необхідно повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5 , верхню пічну плиту розміром 760х460 із комплектом кілець та колосники в кількості 3 шт. слід повернути за належністю потерпілій ОСОБА_6 (т.1 а.к.п.78: т.2 а.к.п.70-71,72).
Відтак підлягають скасуванню заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту, що накладений на вказане тимчасово вилучене майно ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2020 року та від 28.04.2020 року (т.1 а.к.п.76-77; т.2 а.к.п.76).
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 980,64 грн (326,88 грн + 653,76 грн) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави (т.1 а.к.п.59; т.2 а.к.п.84).
Клопотань про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ніким не заявлено.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 128, 129, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді двох років шести місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 27.11.2018 року та остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком на п'ять років шість місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання в порядку звернення до виконання даного вироку суду.
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1147 гривень 20 копійок матеріальної шкоди та 500 гривень моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 980 гривень 64 копійки процесуальних витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2020 року та від 28.04.2020 року на мідний дріт без ізоляції, загальною вагою 1,3 кг, та відповідно верхню пічну плиту розміром 760х460 із комплектом кілець та колосники в кількості 3 шт.
Речові докази: мідний дріт без ізоляції, загальною вагою 1,3 кг, що зберігається у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5 ; верхню пічну плиту розміром 760х460 із комплектом кілець та колосники в кількості 3 шт., які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1