Справа № 129/1903/20
Провадження по справі № 2/129/780/2020
"06" жовтня 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді - Капуша І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Харпацька сільська рада Гайсинського району Вінницької області, про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності, -
Позивач, звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Харпацька сільська рада Гайсинського району Вінницької області, про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1
Мотивуючи позов тим, що 24.10.1999року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_6 , в період із 24.10.1999року по 11.09.2002 року він із дружиною проживали в с.Степашки Гайсинського району Вінницької області, після чого перейшли проживати в житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок на той час не був ніким заселений, його власники, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 01.01.2001 року перейшли проживати в новозбудований житловий будинок АДРЕСА_2 де і проживають по даний час, із вересня 2002року він зареєстрований та постійно проживає в спірному будинку в АДРЕСА_1 , добросовісно, безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, сплачує комунальні послуги, за рішенням 19 сесії 5 скликання Харпацької сільської Ради від 24.04.2009р. приватизував земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №537321 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, також ним за власні кошти та власними силами збудовано гараж «Г», що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта № ВН191201390423, тому позивач не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на житло, окрім як звернутися до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, письмово вимоги позову підтримав просив їх задовольнити, справу розглядати у його відсутність.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не з'явилися, письмово вимоги позову визнали повністю, справу просили розглядати у їх відсутність.
Представник третьої особи Харпацької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, вимоги позову підтримав, не заперечував проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.10.1999року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_6 , в період із 24.10.1999року по 11.09.2002 року він із дружиною проживали в с.Степашки Гайсинського району Вінницької області, після чого перейшли проживати в житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок на той час не був ніким заселений, його власники, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 01.01.2001 року перейшли проживати в новозбудований житловий будинок АДРЕСА_2 де і проживають по даний час, із вересня 2002року він зареєстрований та постійно проживає в спірному будинку в АДРЕСА_1 , добросовісно, безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, сплачує комунальні послуги, за рішенням 19 сесії 5 скликання Харпацької сільської Ради від 24.04.2009р. приватизував земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №537321 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, також ним за власні кошти та власними силами збудовано гараж «Г», що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта № ВН191201390423, тому позивач не має можливості будь-яким іншим шляхом оформити свої права на житло, окрім як звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачами за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередні власники майна або його правонаступники.
У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п.13 Постанови)
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і 18 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, відповідачами по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують підстави для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за позивачем.
На підставі вище викладеного, ст. ст.2,12,13,76,259,263,268,273,354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: