Справа № 128/2344/20
Іменем України
28 вересня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 19.08.2020 за № 12020025100000091 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибузьке, Вінницького району, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого , вважається таким, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 18.08.2020 близько 14:00 год., знаходився поруч з продуктовим магазином, розташованим по АДРЕСА_1 . В цей час до вказаного магазину під'їхав потерплій ОСОБА_4 на велосипеді марки «Ardis 26 Vincent» сірого кольору з помаранчевими вставками, ринкова вартість якого станом на 18.08.2020 становить 6814,13 гривень згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Вінницького НДЕКЦ № 621 від 27.08.2020 та який ОСОБА_5 розмістив на велосипедній стоянці , поруч з магазином та зайшов в середину магазину за покупками. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочини намір , спрямований на таємне викрадення вищевказаного велосипеду.
Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливого мотиву, спрямованого на таємне викрадення чужого майна переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав із велосипедної стоянки вищевказаний велосипед , після чого залишив місце вчинення проступку з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 6814,13 гривень.
Даний обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням про розгляд даного акту в спрощеному порядку.
До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_6 , в якій зазначено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Крім того, потерпілий ОСОБА_4 написав заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені обставини скоєного кримінального проступку, учасники процесу згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснювати розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст.ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши матеріали, долучені до обвинувального акту, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, доведена досудовим розслідуванням і кваліфікація кримінального проступку є вірною.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, активе сприяння в розкритті кримінального правопорушення та з'явлення із зізнанням.
Обставин, які згідно з положеннями статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вироком Вінницьким районним судом Вінницької області від 12.12.2019 за ч.1 ст. 309 КК України, який набув законної сили 13.01.2020, ОСОБА_3 визнано винний за ч.1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 ( п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян , який сплачений ОСОБА_3 .-13.01.2020.
01.07.2020 набув законної сили Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 321-IX від 03.12.2019 в редакції від 20.12.2019, згідно до якого ст.12 КК України викладена у новій редакції у результаті чого , ч.1 ст.309 КК України віднесена до кримінальних проступків. Також цим Законом ст. 89 КК України доповнена пунктом 2-1.
У статті 89 КК України , встановлено диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, яке відбуте винним, а також від категорії злочинів, до якої відноситься злочин, вчинений особою.
У пункті 2-1 частини статті 89 КК України , зазначено , що такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.
Отже, судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Згідно до ч.1 ч.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Отже, за наявності диференційованих строків погашення судимості, строк погашення судимості обвинуваченому ОСОБА_7 з урахуванням вимог пункту 2-1 частини статті 89 КК, слід рахувати з моменту реального відбуття ним покарання, а саме сплатою штрафу- 13.01.2020.
І саме такий порядок обчислення перебігу строків погашення судимості забезпечить реалізацію принципів диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації кримінального покарання.
Виходячи з вище викладеного, судом установлено , що на день вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального проступку ( 18.08.2020) він є особою, яка раніше не судима.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу винного, який одружений, офіційно не працює , має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність трьох обставин , які пом'якшують його покарання ;відомостей, що характеризують його особистість, тяжкість вчиненого ним кримінального проступку, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 не представляє суспільної небезпечності і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства та йому слід обрати покарання у виді обмеження волі, на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальним проступок, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого покарання з огляду на те, що він офіційно не працевлаштований, що унеможливлює призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт, а також, з урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання, недоцільність призначення покарання у вигляді арешту або громадських робіт.
Проте, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених статтями 75, 76 КК України.
Суд вважає, що не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
Призначене покарання на думку суду буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають до стягнення процесуальні витрати на корить держави за проведення судової товарознавчої експертизи № 621 від 27.08.2020 року в сумі 653 гривні 80 копійок, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним кримінального проступку.
Долю речових доказів по даному провадженні слід вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме: велосипед марки «Ardis 26 Vincent», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - вважати йому повернутим.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України , Суд -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.75, п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 621 від 27.08.2020 року в сумі 653 гривні ( шістсот п'ятдесят три гривні) 80 ( вісімдесят) копійок.
Речовий доказ: велосипед марки «Ardis 26 Vincent», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - вважати йому повернутим.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : ОСОБА_1