Справа № 128/2259/20
Іменем України
05 жовтня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного Управління ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , одруженої, з вищою освітою, ФОП,
-за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП,-
- права передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України роз'яснені особі та зрозумілі,-
- відводу та заяви про відмову від дачі показів- суду особою не заявлено,-
21.08.2020 о 10.05 год. ФОП ОСОБА_1 порушила ведення порядку розрахунків, а саме : проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду підтоварної категорії, згідно з УКТ ЗЕД, чим порушила п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
05.10.2020 через канцелярію Вінницького районного суду Вінницької області гр. ОСОБА_1 подала письмові пояснення, в яких зазначила, що 21.08.2020 інспекторами ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено фактичну перевірку її магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , щодо питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складено протокол №407 про адміністративне правопорушення та акт (довідку) фактичної перевірки. При перевірці інспекторами було виявлено порушення проведення порядку розрахунків через РРО, а саме - недозапрограмовано десятизначні коди УКТ ЗЕД по двох алкогольних виробах - вино «Там'янка», об'ємом - 1 л., вартістю - 49 грн., яке було продано та 01.08.2020 та горілка «Хортиця срібна», об'ємом - 0,1 л., вартістю - 22 грн., яку було продано 05.08.2020 . Вказує, що в зв'язку з тим, що вона є одночасно і фізичною особою - підприємцем, а також являється продавцем цього ж магазину, фізично із п'ятисот найменувань могла пропустити дві вищезазначених позиції щодо допрограмування десятизначних кодів. При цьому, вкзала що у подальшому по вказаних алкогольних напоях були проведені відповідні нарахування та сплачені всі податки. Просила суд не притягувати її до адміністративної відповідальності та не накладати стягнення.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину визнала частково , з підстав, які наведені у нею вищезазначених поясненнях, просила суд її простити та не накладати адміністративне стягнення.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, суд вважає, що вина її доведена, наступними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом №407 про адміністративне правопорушення від 21.08.2020 року з якого вбачається, убачається дата, час і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а саме, що 21.08.2020 року ФОП ОСОБА_1 порушила ведення порядку розрахунків, а саме проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду підтоварної категорії, згідно з УКТ ЗЕД, чим порушила п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( а.с.1);
- актом (довідкою) фактичної перевірки, яким установлено відомості, аналогічні, що зазначені в протоколі, а саме, що ФОП ОСОБА_1 проводяться розрахункові операції через РРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії, згідно УКТ ЗЕД. Так, 01.08.2020 о 21.12 проведено розрахункову операцію через РРО при продажі вина Там'янка», об'ємом - 1 л., вартістю - 49 грн. та 05.08.2020 о 13.12 год. проведено розрахункову операцію через РРО при продажу горілки «Хортиця срібна», об'ємом - 0,1 л., вартістю - 22 грн., чек продажу № 38046, який запрограмовано в РРО без зазначення коду під товарної категорії згідно з УКТ ЗЕД ( а.с.2-3).
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
За нормою ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії №407 , складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до вимог положень ч.1 ст. 256 КУпАП , містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
Частиною 1 ст.155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, санкція за які тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Суд вважає, що обставини порушення порядку проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків у сфері торгівлі підтверджуються також Актом (довідкою) фактичної перевірки податкової служби від 21.08.2020.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Також, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження того, що вказаний Акт перевірки ОСОБА_1 було оскаржено в судовому порядку. Крім цього, в своїх письмових поясненнях та усних поясненнях, які були надані в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала того, факту, що вона могла вчинити дане правопорушення, оскільки вона являється одночасно і ФОП і продавцем у магазині.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, -порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суд не вважає, що дане адміністративне правопорушення є малозначним, виходячи з такого.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.При чому діючий КУпАП не визначає поняття « малозначності» вчинення правопорушення та виключеного переліку діянь , які можуть вважатися малозначними.
Як зазначено у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 по справі К/800/17615/16, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Суд вважає, що визнання малозначними такого виду правопорушень буде суперечить принципам підприємницької діяльності, які є основною передумовою розвитку підприємництва в Україні ; не відповідати міжнародним стандартам у цій сфері; не сприяти вирішенню завдань судочинства і створює легальні можливості для уникнення відповідальності за вчинене.
Слід звернути увагу, що система державної політики передбачає ефективні заходи, насамперед спрямовані на пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. Пріоритет надається напрямам, за якими необхідно досягти позитивного ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання. Покращення підприємницького середовища полягає у створенні сприятливої системи державного управління і належного дотримання підприємцями, органами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства. Отже прохання особи ,яка притягається до адміністративної відповідальності про не накладення на неї адміністративного стягнення - не підлягає до задоволення .
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст. 155-1 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності , суд вважає за можливе накласти на неї адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому, з ОСОБА_1 , слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 420 грн.40 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 155-1, 284, 294 КпАП України, суд -
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 ( тридцять чотири ) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір, що становить 420 гривень 40 копійок на розрахунковий рахунок: одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ: 37993783 Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії повної постанови суду.
Повна постанова суду складена 07.10.2020.
Суддя: О.Б. Саєнко