Справа № 621/2063/17
Пр. № 1-кп/621/218/20
іменем України
07.10.2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017220300000882 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Комсомольське Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середньо - спеціальну освіту, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , судимого: 1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 вересня 2007 року за частинами 1, 2 статті 187 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років; звільнений на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року, умовно-достроково на невітбутий термін 1 рік 5 місяців 21 день; 2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2012 року за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків до позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1(один) місяць;
у злочині, передбаченому частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив мотивоване клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а обґрунтованість обвинувачення дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання заперечував та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора та клопотання про зміну запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 вказав на наявність позитивних характеристик та відсутність ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного:
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Враховуючи, що в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , судове провадження не буде завершене, суду належить розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 травня 2020 року вирішено питання про продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу тримання під вартою не більше ніж на 60 діб, з урахуванням обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 177 КПК України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області вказаний строк продовжено до 12.10.2020 року, включно.
Під час судового засідання сторонами не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування та вирішення питання про продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 .
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 , враховано наявність ризиків вчинення нових злочинів, а також переховування від суду.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним за вказаним обвинуваченням, вказує на наявність ризику переховування від суду.
Крім того, на високий ризик вчинення нового злочину або перешкоджання кримінальному провадженню вказують дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не має постійного місця роботи, ухилявся від суду, що стало підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Наведені вище обставини в сукупності вказують на те, що ризики не зменшилися і продовжують існувати, а також на неможливість забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, передбачених статтею 42 Кримінального процесуального кодексу України, та усунення ризиків продовження ним протиправної поведінки без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема і тим, на які посилався у своєму клопотанні обвинувачений.
За таких обставин належить відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 177, 181, 331, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
2. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
3. Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на строк до 05 грудня 2020 року, включно.
4. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: