Справа № 639/3034/20
Провадження № 2/639/1192/20
07 жовтня 2020 року
Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/3034/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
19 травня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовною заявою, звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просила суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 06 серпня 2015 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, актовий запис №720.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що спільне життя у сторін не склалося, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги. З відповідачем спільного господарства не ведуть, сімейні стосунки не підтримують, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує формально.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, матеріали справи містять заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 06 серпня 2015 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №720, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.08.2015 року. (а.с.3)
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2015 року, від шлюбу мають спільну дитину -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім'єю. Зазначені доводи позивача не спростовані відповідачем, який в судові засідання не зявляється, за зареєстрованим та фактичним місцем проживання не отримує процесуальні документи, що вказує на неналежне виконання процесуальних обовязків.
Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у своїй позовній заяві просила суд залишити їй шлюбне прізвище.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який сплачений останньою відповідно до квитанції №116 від 18.05.2020 року у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 247, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 06 серпня 2015 року у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №720.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2020 року.
Суддя С.О. Рубіжний