Справа № 617/1739/20
Провадження № 2/617/748/20
08 жовтня 2020 року м. Вовчанськ Харківська область
Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Сербіненко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою подала клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору враховуючи те що вона перебуває у декретній відпустці, немає джерела доходу, допомоги від держави не отримує, аліментів сплачені ОСОБА_2 ледве вистачає на життя і виплату відсотків по кредиту.
Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч.1ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі звільнити її від сплати судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів ; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На обґрунтування звільнення від сплати судового збору, позивач надала довідку про потреби дитини ОСОБА_3 у домашньому догляді від 20.07.2020 року, довідка дійсна до 22.07.2021 року, довідку про отримання допомоги за період з 01.02.2020 року до 31.07.2020 року, яка за винятком аліментів становить 5160,00 грн., виписку з реєстру застрахованих осіб за фомою ОК-5, яка містить відомості заробітку для нарахування пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що наведені позивачем обставини є підставими для відсточення сплати судового збору, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача частко та відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення.
Згідно правил ст. 27, 28 ЦПК України справа підлягає розгляду Вовчанським районним судом Харківської області.
Разом з тим, позовна заява подана без додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України.
Позовна заява не місить зазначення ціни позову та попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести.
Відповідно до вимог п. 3, п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також, у порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у разі усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя