Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/542/20
Провадження № 2-а/433/7/20
07.10.2020 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Певної О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалова Д.А.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Троїцьке справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Троїцького ВП ГУНП в Луганській області Воронцова Сергія Олексійовича, треті особи: Головне управління Національної поліції в Луганській області та Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
Позивач звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора СРПП Троїцького відділу поліції ГУНП в Луганській області ст.лейтенантом поліції Воронцовим С.О. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. за те, що 02.04.2020 о 12 годині в смт Троїцьке по вул.Центральній, керував транспортним засобом трактором YTO-LX954 номерний знак НОМЕР_1 з навісним культиватором КПС, що належить СФГ «Агротранс», не маючи відповідної категорії на право керування трактором. Вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, так як позивач має дозвіл на керування трактором YTO-LX954 у відповідності до посвідчення тракториста-машиніста.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 14.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі на надано відповідачу строк на подання відзиву.
Ухвалою суду від 02.07.2020 залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Троїцького ВП ГУНП в Луганській області Воронцова Сергія Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Луганській області та Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
22 квітня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 02.04.2020 року о 11 год. 50 хв. він, перебуваючи на службі в наряді СРПП Троїцького ВП ГУНП в Луганській області, на вул. Центральній в смт. Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, здійснив зупинку колісного трактору YTO-LX954 номерний знак НОМЕР_2 з навісним культиватором КПС, під керуванням водія ОСОБА_1 , де під час перевірки посвідчення тракториста-машиніста позивача серії НОМЕР_4 від 20.09.1999 р. з відкритою категорією «А», та свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_3 від 15.03.2019 р., позивачу було роз'яснено, що в нього не відповідає категорія в посвідченні тракториста-машиніста, так як потужність двигуна колісного трактора УТО-ЕХ954 номерний знак НОМЕР_2 з навісним культиватором КПС, згідно свідоцтва про реєстрацію машини складає 76.00 кВт, що не відповідає Постанові КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» від 02.04.1994 р. №217, а саме «ч.4 Машини, керування якими здійснюється за наявності посвідчення, залежно від їх типів і призначення поділяються на такі категорії: «А1» - трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт; «А2» - трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт та ін..». В позовній заяві позивач вказує, що має право керувати колісними тракторами потужністю до 20 кН, що дає йому право керувати тракторами класу 2 тягової сили, під категорію яких підпадає колісний трактор YTO-LX954 номерний знак НОМЕР_2 , але позивач не врахував вимоги Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» від 02.04.1994 р. №217, де в «ч.25 Посвідчення на право керування машинами має необмежений термін дії і обмінюється у разі його непридатності для користування та у разі за посвідчення. У разі заміни посвідчення, в новому посвідченні замість категорії «А» відкривається категорія «А1», замість «В»-«А2», та ін..». Тобто згідно вищевказаного слід розуміти, що у позивача посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_4 від 20.09.1999 р. з відкритою категорії «А», не дає право на керування колісним трактором YTO-LX954 номерний знак НОМЕР_2 , так як не має відповідної категорії на право керування «В» у власному позивачем посвідченні, а за новим зразком посвідчення тракториста-машиніста з відкритою категорією «А2».
Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено, що тяглове зусилля трактора YTO-LX954 складає 19, 992 кН, що не перевищує дозволеної норми для керування у відповідності до посвідчення тракториста-машиніста позивача, проте, на офіційному сайті https://yto-ua.com/ , згідно технічних характеристик заводу-виготівника тяглове зусилля колісного трактору складає 31,35 кН, що в свою чергу не відповідає дозволеній категорії «А». А отже, вражає, що ним було правомірно складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №439364 від 02.04.2020 відносно позивача. Просив відмовити у задоволені позовних вимог (а.с.37-52).
28 квітня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначено, що торгівельна компанія «АГСОЛКО Україна» - офіційний імпортер тракторів YTO, відносить трактор YTO-LX954 до категорії тракторів 2,0 класу, що в свою чергу дає можливість керувати цим трактором трактористу-машиністу з посвідченням категорії «А» зразка 1993 року ,у зв'язку з чим, вважає аргументи відповідача необґрунтованими. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.63-80).
17.07.2020 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Луганській області надав письмові пояснення, відповідно до яких, Головне управління не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві, вважають, що інспектор діяв виключно на підставі діючого законодавства та у спосіб, встановлений нормативно-правовими актами (а.с.123-124).
В судове засідання сторони не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.
У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною другою статті 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17; від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
Поряд з цим, Головне управління Національної поліції в Луганській області та Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції до участі у справі в якості належного відповідача залучене не було.
Відповідно до частини третьої, четвертої, п'ятої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до змісту вказаних правових норм допустити заміну належної сторони у справі може суд за умови згоди позивача та за його клопотанням і незмінності підсудності адміністративної справи до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи, що у судовому засіданні, яке відбулося 02 липня 2020 року позивачу було роз'яснено ч. 3 ст. 48 КАС України, однак останній не скористався своїм правом, що позбавляє суд самостійно замінити первісного відповідача належним відповідачем. Окрім іншого, така заміна призведе до зміни підсудності адміністративної справи, що недопустимо у відповідності з ч.3 ст.48 КАС України.
Підсумовуючи наведене, на переконання суду, позов ОСОБА_1 до інспектора, який є неналежним відповідачем у даному спорі, не може бути задоволений судом, оскільки пред'явлений до неналежного відповідача, з заявою про заміну відповідача або залучення співвідповідача, позивач до суду не звертався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 19-21, 192-194, 241-255, 286, 293-295 КАС України
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Троїцького ВП ГУНП в Луганській області Воронцова Сергія Олексійовича, треті особи: Головне управління Національної поліції в Луганській області та Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга, з урахуванням п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Троїцький районний суд Луганської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: інспектор СРПП Троїцького ВП ГУНП в Луганській області ст.лейтенант поліції Воронцов Сергій Олександрович, кв.Молодіжний, буд.28, смт Троїцьке, Троїцький район, Луганська область.
Третя особа: Головне управління Національної поліції в Луганській області, вул.Вілєсова, 1, м.Сєвєродонецьк, Луганська область.
Третя особа: Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, вул.Штейгерська, 8, м.Лисичанськ, Луганська область.
Суддя О.С. Певна
07.10.20