Справа №428/1169/20
Провадження номер2/428/1359/2020
06 жовтня 2020р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.
при секретарі Продченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, мотивуючи вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності. У вищевказаній квартирі на даний час залишається зареєстрованим також її колишній чоловік - відповідач ОСОБА_2 , який 04.06.2019р. на підставі договору дарування подарував 1/2 частку зазначеної квартири позивачу. Відповідач в зазначеній квартирі не проживає, оскільки з березня 2010р. переїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації. 15.01.2020р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Будь-яких домовленостей між сторонами щодо проживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі не існує. Факт наявності реєстрації відповідача ОСОБА_2 порушує права та інтереси позивача, як власника квартири, оскільки створює перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження вказаною квартирою. Оскільки ОСОБА_2 вже не є власником спірної квартири та не є членом її родини, тому він втратив право користування нею, у зв'язку з тим, що воно є похідним від права власності. Тому, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Оскільки позивач ОСОБА_1 в наданій до суду заяві не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом 06.10.2020р. на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі №6-57цс11 за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
З матеріалів справи вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири серії ВВЕ №887038 від 26.08.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Сердюк Н.І., зареєстровано в реєстрі за №1857; копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №59711 від 26.08.2004р; копією договору дарування1/2 частки квартири серії ННЕ №932664 від 04.06.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Малаховим С.О., зареєстровано в реєстрі за №1818; копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5312576 від 04.11.2004р. 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 . Відповідно до копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.06.2019р. №11761, виданої Відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.06.2019р. зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (син), ОСОБА_2 (чоловік). На підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.01.2020р. шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.07.1997р. Сєвєродонецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, актовий запис №421, був розірваний.
Оскільки ОСОБА_2 перестав бути власником спірної квартири, то, відповідно, він втратив право користування цією квартирою. Таким чином, реєстрація відповідача у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном. Суд також враховує відсутність у ОСОБА_2 будь-яких договірних відносин з колішньою дружиною, яка є власником спірної квартири щодо права користування нею.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 43-44, 47-49, 81, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя