Справа № 426/7587/20
про забезпечення позову
08 жовтня 2020 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Крива Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пчолкіна С.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Соболя» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
07 жовтня 2020 року в провадження Сватівського районного суду Луганської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Соболя» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Також, 07 жовтня 2020 року із позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі та просить вжити заходи забезпечення позову до набрання рішення чинності шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме здійснювати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного 15 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Соболя» договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни його призначення, з кадастровим номером 4424080500:14:001:0029 ділянка № НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Верхньодуванської сільської ради.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву з додатками та надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред'явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р. (п.4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Аналогічна правова позиція закріплена в п. 20 постанови № 5 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в справі № 761/36415/18, провадження 61-4492ск19 від 15.03.2019, відповідно до якої з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заборонити нотаріусу вчиняти певні дії тощо.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України)
Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний суд України в п.4 зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 зазначає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Згідно копії договору оренди землі від 15 квітня 2020 року, між ОСОБА_1 та ФГ «Соболя» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), без зміни її цільового призначення з кадастровим номером 4424080500:14:001:0029, яка розташована: Луганська область, Сватівський район, Верхньодуванська сільська рада. Із доданої до заяви копії договору вбачається, що вказаний договір не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також додана заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій (а.с.7-10).
Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Таким чином, з огляду на підстави та предмет заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання судового рішення та відновлення позивачами порушених на їх думку прав в разі можливого задоволення позову.
В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пчолкіна С.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Соболя» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Заборонити здійснювати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного 15 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Соболя» договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни його призначення, з кадастровим номером 4424080500:14:001:0029 ділянка № НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Верхньодуванської сільської ради до вирішення справи по суті.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред'явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.В.Крива