Справа №345/3048/20
Провадження № 1-кп/345/367/2020
08.10.2020 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша матеріали кримінального провадження № 12020095170000059 від 21.07.2020 з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше неодноразово судимій, востаннє 11.02.2020 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт,
за ч. 2 ст. 389 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.02.2020 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України та призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт.
12.03.2020 вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.02.2020 набрав законної сили.
13.03.2020 Калуським міськрайонним судом в Калуський міськрайонний сектор філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській області надіслано розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили відносно засудженої ОСОБА_4 .
18.03.2020 ОСОБА_4 працівниками Калуського міськрайонного сектору філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській поставлено на облік.
28.05.2020 працівниками Калуського міськрайонного сектору філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 письмово роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, яким відповідно до частини 3 статті 40 КВК України визнається систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
04.06.2020 працівниками Калуського міськрайонного сектору філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській області видано направлення згідно якого засуджена ОСОБА_4 повинна приступити до відбуття покарання з 05.06.2020 та покарання відбувати у комунальному підприємстві «Ритуальна служба», що в м. Калуш по вул. Ковжуна, 1а.
05.06.2020 наказом директора КП «Ритуальна служба» № 24 «Про прийом на громадські роботи» встановлено режим роботи засудженій ОСОБА_4 :понеділок - п'ятниця: з 9:00 год. до 13.00 год.: субота неділя вихідні.
05.06.2020 ОСОБА_4 ознайомлена із вищевказаним наказом та їй проведено вступний інструктаж.
Не маючи наміру відбувати призначене їй покарання, засуджена ОСОБА_4 , будучи 28.05.2020 ознайомлена з порядком та умовами відбування призначеного судом покарання та попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування даного покарання у виді громадських робіт, повинна була відпрацювати протягом червня 2020 року 64 годин громадських робіт, однак діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період з 05.06.2020 по 11.06.2020 та з 06.07.2020 по 28.07.2020 без поважних причин не з'явилася до комунального підприємства «Ритуальна служба» для виконання громадських робіт, не відпрацювала жодної години, чим порушила порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт.
11.06.2020 Калуським міськрайонним сектором філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 винесено письмове застереження у вигляді попередження та повторно роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, яким відповідно до частини 3 статті 40 КВК України визнається систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, а також попереджено що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.
Не маючи наміру відбувати призначене їй покарання у виді 120 годин громадських робіт, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру відбувати призначене їй покарання, у червні 2020 року із 64 годин громадських робіт відпрацювала тільки 40 годин громадських робіт, а в липні 2020 року із 80 годин громадських робіт, не відпрацювала жодної години громадських робіт, порушила порядок і умови відбування даного покарання, чим злісно ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та підтвердила суду вищенаведені обставини, пояснивши, що справді не в повній мірі відпрацювала присуджені їй вироком суду громадські роботи.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник не заперечували проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що в такому разі вони будуть позбавленні права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.389 ч.2 КК України, так як вона ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора.
Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що обвинувачена ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у психіатра не числиться, однак перебуває на «Д» обліку в Калуському наркокабінеті, відсутність потерпілих, а також наявність у неї двох малолітніх дітей. Поряд з цим, ОСОБА_4 , будучи раніше судимою за вчинення корисливого злочину, призначене покарання у виді громадських робіт відбула частково.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченої, наявність у неї на утримання двох малолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_6 , 2008 року народження та доньки ОСОБА_7 , 2014 року народження, що унеможливлює призначення покарання, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України. Тому у зв'язку з відсутністю процесуальної можливості призначення покарання звільнити від покарання передбаченого ч.2 ст. 389 КК України.
Санкція ч.2 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Проте, вказані види покарання, відповідно до положень ч.3 ст. 60, ч.3 ст. 61 КК України, не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років та відповідно до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має на утриманні двоє малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , 2008 року народження (12 років) та доньку ОСОБА_7 , 2014 року народження(6 років).
Пленуму Верховного Суду України в абзаці 7 п. 8 Постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», роз'яснив, що суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК (в редакції Закону від 28.12.60) повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Оскільки, судом не встановлено підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України, а передбачені санкцією цієї статті види покарань не можуть бути до неї застосовані як до жінки, що має дітей віком до семи і до чотирнадцяти років, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 389 КК України на підставі ч. 1 ст. 74 КК України, у зв'язку з відсутності процесуальної можливості призначення покарання.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, у зв'язку з відсутністю процесуальної можливості призначення їй покарання, передбаченого санкцією цієї статті як жінці, що має дітей віком до семи і до чотирнадцяти років.
Речові докази:
- копію розпорядження про виконання судового рішення, копію вироку Калуського міськрайонного суду від 11.02.2020 року, копію підписки ОСОБА_4 від 28.05.2020 року, копію направлення центру пробації від 04.06.2020 року, копію наказу КП «Ритуальна служба» від 11.06.2020, копію повідомлення КП «Ритуальна служба» від 11.06.2020 року, копію виклику ОСОБА_4 від 11.06.2020 , копію пояснення ОСОБА_4 від 11.06.2020, копію попередження про притягнення до кримінальної відповідальності від 11.06.2020, копію табелю виходу на роботу засудженої на громадських роботах №32 від 30.06.2020, копію листка непрацездатності серія АДУ №951763, копію графіку роботи виходу засудженої до громадських робіт ОСОБА_4 від 01.07.2020, копію повідомлення КП «Ритуальна служба» №33 від 15.07.2020, копію пояснення ОСОБА_4 від 16.07.2020, копію облікової картки №06/2020, копію наказу КП «Ритуальна служба» №33 від 15.07.2020, копію повідомлення КП «Ритуальна служба» №29 від 10.06.2020, копію табелю виходу на роботу засудженої до громадських робіт ОСОБА_4 від 30.06.2020, копію табелю виходу на роботу засудженої до громадських робіт ОСОБА_4 на липень 2020 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.
Суддя: