апеляційне провадження №22-ц/824/10696/2020
справа №757/56167/19-ц
06 жовтня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС", ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС", ОСОБА_1 до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві, Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України, третя особа: начальник відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві Катруша Володимир Петрович, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
В жовтні 2019 року ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом та просили ухвалити рішення, яким стягнути з Державної казначейської служби України на користь;
- ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" 60000 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними діями Шевченківського УП ГУ НП України у м.Києві, яке є структурним підрозділом ГУ НП У м.Києві, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду, в рахунок відшкодування завданої шкоди;
- ОСОБА_1 100000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями Шевченківського УП ГУ НП України у м.Києві, яке є структурним підрозділом ГУ НП У м.Києві, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду, в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Вимоги обґрунтовують тим, що 11 лютого 2019 року ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 , яку 27 серпня 2019 року передано в оренду ОСОБА_1 за ціною 15000 грн. на місяць. ОСОБА_1 здійснено оплату в розмірі 30000 грн. за перший та останній місяці оренди.
29 серпня 2019 року під час спроби ОСОБА_1 замінити замки у вхідній двері до кватири прибули представники Шевченківського УП ГУ НП України в м.Києві та начальник Шевченківського УП ГУ НП України в м.Києві Катруш В.П., які повідомили, що у квартирі знаходяться інші особи, під моральним тиском та із застосуванням фізичної сили доставили ОСОБА_1 до відділу Шевченківського УП ГУ НП України в м.Києві.
Зазначають, що у квартирі проживають повнолітні діти боржника банку, у забезпеченні якого знаходилась вказана квартира. Квартира була продана з прилюдних торгів і придбана ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС".
Обґрунтовуючи розмір матеріальної шкоди, що спричинена товариству, вказують, що зазначена відповідає розміру орендної плати за вересень та жовтень 2019 року, при цьому товариство упустило вигоду.
Моральна шкода, що спричинена ОСОБА_1 , полягає у незаконному затриманні, триманні у Шевченківському УП ГУ НП України в м.Києві та позбавленні права користування квартирою, що призвело до душевних страждань та переживань, необхідності прикладати зусиль для відновлення життя, витрачати час та кошти на юридичні послуги.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Шеремет М.О. в інтересах ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" та ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом строків розгляду справи. Вказує, що судом не досліджено відеозапис, яким підтверджуються заявлені вимоги і безпідставність висновків суду про не підтвердження обставин справи. Посилається на те, що Державним бюро розслідувань 18 вересня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження №62019100000001887 у зв'язку із неправомірними подіями, які викладено в позовні заяві.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено неправомірності дій відповідачів.
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України:
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду врегульовано статтею 1176 ЦК України
Частиною 1 статті 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини 2 статті 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в частинах 1-5 норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166 та 1167 ЦК України, якими унормовано, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно статті 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині вирішення вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вказує на таке.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановленого факту незаконного затримання ОСОБА_3 , що мало б наслідком відшкодування моральної шкоди за правилами частини 1 статті 1176 ЦК України, та пункту 1 статті 1, статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", тобто в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Підстав, які дають право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", у цій справі не установлено, натомість з матеріалів справи убачається, що адвокатом ОСОБА_1 повідомлено Державне бюро розслідувань України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 371 КК України, з посилання на обставини, які є підставами цього позову, у зв'язку із чим в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №62019100000001887.
Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в частинах 1-5 норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, здійснюється на загальних підставах, тобто особою, яка завдала шкоду, за наявності вини.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди з вини відповідачів матеріали справи не містять.
Доводи скаржника з посиланням на відеозапис колегія суддів відхиляє, оскільки дані відеозапису не дають підстав для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Отже при зверненні із цим позовом ОСОБА_1 не доведено обставин, які давали б підстави для відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення строків розгляду справи відхиляються колегією суддів, оскільки зазначене не є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відтак колегія суддів не убачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 .
В частині вирішення вимог за позовом ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" колегія суддів вказує на таке.
З матеріалів справи убачається, що позивачем ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" пред'явлено позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями Шевченківського УП ГУ НП України у м.Києві, яке є структурним підрозділом ГУ НП У м.Києві, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду.
Тобто, юридичною особою пред'явлено позов про відшкодування спричиненої цій особі шкоди діями посадових осіб органів поліції.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК.
Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України) суб'єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб'єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.
Аналогічний за змістом правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №461/1930/16-ц, провадження №14-60цс18.
Оскільки у цій справі юридична особа пред'явила вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями працівників поліції, така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Відповідно до статті 20 та частини 4 статті 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду в частині вирішення вимог ТОВ "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві, Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України, третя особа: начальник відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві Катруша Володимир Петрович про відшкодування матеріальної шкоди, та закриття провадження у цій частині, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до компетенції господарських судів України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375-377, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС", ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року в частині вирішення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС" до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві, Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України, третя особа: начальник відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві Катруша Володимир Петрович про відшкодування матеріальної шкоди - скасувати, провадження у справі в цій частині - закрити.
В іншій частині рішенні суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова