05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 367/4000/20
провадження №22-ц/824/10832/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача Свириденко В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2020 року /суддя Оладько С.І./
за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Заявник звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 330 796, 31 доларів США, що еквівалентно 8 821 543,68 грн та просить накласти арешт на:
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 3210900000:01:174:7416 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 3210900000:01:174:7763 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 кадастровий номер 3210900000:01:174:7766 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4 кадастровий номер 3210900000:01:013:0199 цільове призначення для будівництва індивідуальних гаражів;
земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:174:7764 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0195га;
земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:174:7767 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0086 га;
житловий будинок АДРЕСА_5 ;
Ѕ частину кв. АДРЕСА_6 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. /а.с. 183-185/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, задовольнивши вимоги заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що на підтвердження доводів неплатоспроможності відповідача подано декларацію про майновий стан з аналізу якої вбачаються сумніви по фінансовій спроможності відповідача виконати рішення про задоволення позовних вимог. Зазначив також що відповідач не має постійного джерела доходу, а тому не накладення арешту на нерухоме майно, яке відповідач намагається відчужити, може утруднити виконання рішення суду. Наголошував, що заява про забезпечення була подана разом з позовом, розмір боргу відповідача становить 8 821 543, 68 грн, а накладення арешту на майно є співмірним із заявленими вимогами. Окрім того, вказував, що відмовляючи зокрема і з тих підстав, що на майно вже накладено арешт, суд першої інстанції не встановив який саме обсяг майна арештовано і не зазначив підстав не вжиття заходів забезпечення позову саме у даному провадженні.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказував на те, що ОСОБА_2 не погоджується з тим, що уклав договір позики та отримував від ОСОБА_1 будь-які грошові кошти. Окрім того позивач не довів наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а заходи про вжиття яких він просить є співмірними з позовними вимогами. Наголошував також і на тому, що жодної оцінки ОСОБА_2 як власник майна не замовляв, а тому звіт про оцінку, наданий позивачем є недопустимим доказом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, на підставі наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 149 ЦПК України про те, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; ч. 1 ст. 150 ЦПК України про те, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом яких забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; ч.1 ст. 81 ЦПК України, про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмова суду першої інстанції у забезпеченні позову обґрунтовується тим, що до Ірпінського міського суду на розгляд надійшла справа 367/4000/20 за позовом ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, по якій провадження на час розгляду даної заяви не відкрито. Згідно позовної заяви позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за договором позики всього 330 796,31 доларів США.
Ставлячи питання про накладення арешту на земельні ділянки, житловий будинок та квартиру, заявник не надав до суду доказів тих обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому необхідно звернути увагу на ті обставини, що до заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої вбачається, що ухвалами Ірпінського міського суду Київської області уже накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 .
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову судом першої інстанції прийнято рішення про відмову у заяві про забезпечення позову до його подачі.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому у виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на підтвердження доводів неплатоспроможності відповідача подано декларацію про майновий стан ОСОБА_2 , з якої вбачаються сумніви по фінансовій спроможності відповідача виконати рішення у разі задоволення позовних вимог. Відповідач не має постійного джерела доходу, а тому не накладення арешту на нерухоме майно, може утруднити виконання рішення суду. Заява про забезпечення була подана разом з позовом, розмір боргу відповідача становить 8 821 543, 68 грн, а накладення арешту на майно є співмірним із заявленими вимогами.
Окрім того, відмовляючи зокрема і з тих підстав, що на майно вже накладено арешт, суд першої інстанції не встановив який саме обсяг майна арештовано і не зазначив підстав не вжиття заходів забезпечення позову саме у даному провадженні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2020 року - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2020 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 , а саме:
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 3210900000:01:174:7416 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 3210900000:01:174:7763 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 кадастровий номер 3210900000:01:174:7766 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4 кадастровий номер 3210900000:01:013:0199 цільове призначення для будівництва індивідуальних гаражів;
земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:174:7764 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0195га;
земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:174:7767 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0086 га;
житловий будинок АДРЕСА_5 ;
Ѕ частину кв. АДРЕСА_6 .
Стягувач: ОСОБА_1
місце проживання:
АДРЕСА_7 ,
РНОКПП: НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_2
місце проживання:
АДРЕСА_8 ,
РНОКПП: НОМЕР_2
Постанова суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: