03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7348/2020
05 жовтня 2020 року м. Київ
Справа № 756/3870/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка подана представником Куценко Олексієм Володимировичем, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Майбоженко А.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості,
встановив:
У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18.10.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс»), відповідно до якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято грошові кошти у розмірі 24 384 долари США на строк 12 місяців з 18.10.2013 року по 18.10.2014 року. Процентна ставка за договором визначена у розмірі 8,5 % річних. Пунктом 7 укладеного договору передбачено, що у випадку, якщо після закінчення строку вкладу клієнт не заявить банку про відмову в продовженні строку вкладу, вклад вважається продовженим на строк в 12 місяців.
27.09.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове розірвання договору та повернення грошового вкладу, проте кошти банком повернуті не були.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача банківський вклад у розмірі 24 384 доларів США, що станом на 23 квітня 2018 року еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 638 129 грн. 28 коп.
Вимога про стягнення нарахованих процентів за договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс») не заявлялася. Таким чином, є підстави для стягнення процентів за договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс») за період за 18.12.2014 року по 27.09.2017 року, що становить 1014 днів відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України
Враховуючи те, що відповідно до умов укладеного договору процентна ставка становить 8,5% річних, відповідно сума нарахованих процентів за договором №SAMDN25000738703173 за період з 18.12.2014 року по 27.09.2017 року визначається наступним чином : 24 384,00*8,5%/365*1014 = 5757,96 доларів США.
Отже, сума нарахованих процентів за договором №SAMDN25000738703173 за період з 18.12.2014 року по 27.09.2017 року становить 5757,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18 березня 2019 року (2713 грн. за 100 дол. США) становить 156 231 грн. 46 коп.
Станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем не виконано своїх зобов'язань за укладеним договором, а саме не повернуто суму депозитного вкладу та нараховані проценти.
Враховуючи те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем, відповідно несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення (Правова позиція Верховного Суду України від 11.05.2016 року по справі №6-37цс16).
Таким чином, за змістом ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», та ч. 1 ст. 1061 ЦК України, якою передбачено виплату банком вкладнику процентів на суму вкладу в розмірі, встановленому договором, вартість послуги за договором банківського вкладу - це розмір процентів, які банк має сплатити за користування коштами вкладника (правова позиція Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі 756/13827/15-ц).
З вищевикладеного вбачається, що за договором №SAMDN25000738703173, за яким вклад було внесено в доларах США в сумі 24 384,00 доларів США, процент встановлений в розмірі 8,5% (вартість послуги за 1 рік), відтак вартість послуги за 1 день становить, 0,02328767% від суми вкладу (8,5/365).
Сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначається наступним чином: 24 384,00* 0,02328767%*3%*365 = 62,20 доларів США. Таким чином сума нарахованої пені за період з 27.09.2017 року по 27.09.2018 року становить 62,20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року (2713 грн. за 100 дол. США) становить 1687 грн. 49 коп.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, заборгованість відповідача по 3% річних за період з 27.09.2017 року по 18.03.2019 року становить 254,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року (2713 грн. за 100 дол. США) становить 6891 грн. 02 коп.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по процентам в сумі 5757,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року становить 156 231,46 грн.; заборгованість по пені в сумі 62,20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року становить 1687,49 грн.; заборгованість по 3% річних в сумі 254,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року становить 6891 грн. 02 коп.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт,12 міс.») від 18.03.2013 року в сумі 6074 доларів США, що станом на 18.03.2019 року еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ 164 791 грн. 96 коп., яка складається з:
- заборгованості по процентам в сумі 5757 доларів США, що станом на 18.03.2019 року еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ становить 156 231 грн. 46 коп.;
- заборгованості по пені в сумі 62 доларів США 20 центів що станом на 18.03.2019 року еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ становить 1687 грн. 49 коп.;
- заборгованість по 3% річних в сумі 254 доларів США, що станом на 18.03.2019 року еквівалентно згідно з офіційним курсом НБУ становить 6 681 грн. 02 коп.;
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1647 грн. 92 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Куценко О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення процентів, пені та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість по процентам в сумі 4784,09 доларів США, пеню в сумі 887 грн. 97 коп., посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказував, що у випадку дострокового розірвання вказаного договору банківського вкладупісля 6 місяців з дати його оформлення (після 6 місяців з дати його автоматичного продовження), проценти за фактичну кількість днів нараховуються за ставкою визначеною п. 12 договору (зниженою в два рази). Суд першої інстанції помилково здійснив розрахунок процентів за період дії договору з 18.12.2014 року - 27.09.2017 року за ставкою 8.5% річних, оскільки за останній період дії договору ( з 21.10.2016 року по 27.09.2017 року) проценти повинні нараховуватись за ставкою визначеною п. 12 договору (зниженою в два рази). Стверджує, що в загальному розмірі проценти за заявлений період з 18.12.2014 року по 27.09.2017 року складають 4784,09 доларів США.
Крім того звертає увагу на те, що судом першої інстанції визначена вірна формула розрахунку пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», що була застосована Верховним Судом у справі № у справі №759/13827/15. Однак, суд першої інстанції повністю проігнорував посилання відповідача на частковий пропуск строку спеціальної позовної давності. Вказує, що позивач звернувся до суду з позовом 18.03.2019 року та здійснив розрахунок пені за період з 27.09.2017 року по 27.09.2018 року, що частково виходить за межі спеціальної позовної давності.
Виходячи із вимог імперативної норми закону, розрахунок пені може бутиздійснений виключно у межах строку спеціальної позовної давності (один рік) за період з 18.03.2018 року по 27.09.2018 року (193 дні). Також, суд першої інстанції неправомірно стягнув пеню в іноземній валюті, оскільки пеня має обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням виключно у національній валюті України - гривні. Така правова позиція була викладена Верховним Судом України в Постанові від 16.08.2017 року у справі № 6-2667цс17. Відтак, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача (в межах строку спеціального строку позовної давності) становить 887,97 грн. (курс НБУ 27.0148).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що заява ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору була залишена відповідачем без задоволення, що в подальшому стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення банківського вкладу, а тому доводи апеляційної скарги щодо застосування положень п. 12 договору не заслуговують на увагу. Також, вказує, що судом при розрахунку суми пені взято період в 1 рік, відповідно до ст. 258 ЦК України, а тому доводи відповідача щодо неправильного розрахунку пені є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V (перегляд судових рішень) ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов укладеного договору №SAMDN2500073870317, за яким вклад було внесено в доларах США в сумі 24 384,00 доларів США, процентна ставка становить 8,5% річних, а тому відповідно сума нарахованих процентів за вказаним договором за період за 18.12.2014 року по 27.09.2017 року становить 5757,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року складає 156 231 грн. 46 коп.
Крім того, суд посилався на те, що станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем не виконано своїх зобов'язань за укладеним договором, а саме не повернуто суму депозитного вкладу та нараховані проценти. Враховуючи те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, відповідно несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме - сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення, виходячи із вартості послуги за 1 день - 0, 02328767% від суми вкладу (8,5%/365). Сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача визначається наступним чином: 24 384,00* 0,02328767%*3%*365=62,20 доларів США. Таким чином сума нарахованої пені за період з 27.09.2017 року по 27.09.2018 року становить 62,20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року становить 1 687,49 грн.
Також відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, заборгованість відповідача по 3% річних за період з 27.09.2017 року по 18.03.2019 року становить 254,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року становить 6891,02 грн. Відповідачем не подано суду доказів, які б вказували на повернення позивачу процентів за договором №SAMDN25000738703173.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення процентів за договором у заявленому позивачем розмірі - відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Рішення суду в частині стягнення 3% річних відповідно до ст. 625 ЦПК України та їх розміру сторонами не оскаржується, а тому відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 1061 ЦК України, визначено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.10.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс»), відповідно до якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято грошові кошти у розмірі 24 384 доларів США на строк 12 місяців з 18.10.2013 року по 18.10.2014 року. Процентна ставка за договором №SAMDN25000738703173 визначена у розмірі 8,5 % річних.
На виконання умов зазначеного договору позивачем внесені грошові кошти у розмірі 24 384 доларів США, що підтверджується квитанцією №8 від 18.10.2013 року.
Пунктом 7 договору №SAMDN25000738703173 від 18.10.2013 року визначено, що у випадку, якщо після закінчення строку вкладу клієнт не заявить банку про відмову в продовженні строку вкладу, вклад вважається продовженим на строк в 12 місяців.
27.09.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове розірвання договору та повернення грошового вкладу.
Листом від 27.10.2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовив позивачу у виплаті суми вкладу, посилаючись на окупацію території АР Крим та м. Севастополя, де укладався договір банківського вкладу та прийняття правлінням НБУ постанови № 260 від 06.05.2014 року.
З огляду на зазначене, сума депозиту та нарахованих процентів повернута не була.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача ОСОБА_1 банківський вклад у розмірі 24 384 доларів США, що станом на 23.04.2018 року еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 638 129 грн. 28 коп.
Вимога про стягнення нарахованих процентів за договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс») у вказаному позові не заявлялася.
За викладених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку в оскаржуваному рішенні про стягнення процентів за договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт, 12 міс») за ставкою 8, 5 % річних за період з 18.12.2014 року по 27.09.2017 року на суму 5757,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.03.2019 року складає 156 213,45 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково здійснив розрахунок процентів за період дії договору з 18.12.2014 року по 27.09.2017 року за ставкою 8.5% річних, оскільки за останній період дії договору ( з 21.10.2016 року по 27.09.2017 року) проценти повинні нараховуватись за ставкою, визначеною п. 12 договору (зниженою в два рази), колегія суддів відхиляє враховуючи наступне.
Пунктом 11 договору №SAMDN25000738703173 від 18.10.2013 року визначено, що якщо клієнт вимагає розірвання договору, а 6 місяців з дати його оформлення ще не минули, клієнту повертається сума вкладу. За неповні 6 місяців проценти сплачуються за ставкою «до запитання» за фактичну кількість днів минулих з дати оформлення договору до його розірвання.
Відповідно до п. 12 вказаного договору банківського вкладу, якщо клієнт вимагає розірвання договору по закінченню 6 місяців з дати його оформлення, але до закінчення строку вкладу, клієнту повертається сума вкладу. За неповний строк вкладу проценти сплачуються за зниженою в два рази ставкою за фактичну кількість днів минулих з дати оформлення договору до його розірвання.
Згідно з п. 13 цього Договору, у випадку вимагання клієнтом дострокового розірвання договору, а строк вкладу вже був продовженим один або декілька разів, проценти за кожен повний строк сплачуються в повному обсязі. Проценти за останній строк вкладу, який на момент розірвання договору ще не минув, нараховуються за умовами визначеними пунктом 11, 12 договору.
За змістом пункту 12 договору №SAMDN25000738703173 від 18.10.2013 року, передбачено повернення суми вкладу.
Судом встановлено, що станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем не виконано своїх зобов'язань за укладеним договором, а саме не повернуто суму депозитного вкладу та нараховані проценти, що не заперечується відповідачем.
Разом з тим, п. 14 договору №SAMDN25000738703173 від 18.10.2013 року визначено, що при поверненні вкладу без зниження процентної ставки вкладнику повертається сума вкладу і в повному обсязі виплачуються відсотки, нараховані відповідно до умов цього договору за фактичний термін користування вкладом.
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів відхиляє, а висновки суду першої інстанції в цій частині вважає правильними, оскільки виходячи із умов договору, викладених у пунктах 11-14, нарахування та виплата відсотків за неповний період у зв'язку з достроковим розірванням договору за ставкою, визначеною в п. 12договору (зниженою в два рази), здійснюється при одночасному поверненні суми вкладу достроково.
Враховуючи, що відповідачем ні станом на час подання заяви позивачем про дострокове розірвання договору та повернення депозитного вкладу - 27.09.2017 року, ні станом на час звернення позивача з даним позовом до суду - 18.03.2019 року не було виконано своїх зобов'язань за укладеним договором, не повернуто суму депозитного вкладу, тому відсутні підстави для нарахування відсотків за ставкою, зниженою удвічі (8,5%/2).
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в частині стягнення процентів чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Разом з тим, суд першої інстанції, стягуючи пеню за період з 27.09.2017 року по 27.09.2018 року неправильно визначив період для нарахування пені, не врахувавши заяву представника відповідача про застосування строку спеціальної позовної давності ( а.с. 53-55).
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 18 березня 2019 року та здійснив розрахунок пені за період з 27 вересня 2017 року по 27 вересня 2018 року, що частково виходить за межі спеціальної позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положень ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного трава або інтересу.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Отже, аналіз наведених норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Зазначена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.
Представником відповідача подано до суду заяву про застосування спеціального строку позовної давності щодо стягнення пені.
З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 18 березня 2019 року, то пеня підлягала стягненню у межах заявленого позивачем періоду та в межах одного року до дня пред'явлення позову, а саме: з 18 березня 2018 року по 27 вересня 2018 року (193 дні).
Однак, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та помилково вирішив стягнути заборгованість по пені за період з 27 вересня 2017 року по 27 вересня 2018 року, не врахувавши, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу колегії суддів.
Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов'язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.
Відтак, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача (в межах спеціального строку позовної давності) на користь позивача визначається наступним чином: (24 384 доларів США х 27,0148 ) х 0,02328767% х 3% х 193 дні = 888 грн. 20 коп.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені у рішенні в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, не у повному обсязі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому відповідно до вимог п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України рішення суду слід змінити в цій частині, зменшивши суму нарахованої пені до суми 888 грн. 20 коп.
Крім того, враховуючи, що судом в резолютивній частині оскаржуваного рішення визначено загальну суму заборгованості, до якої було включено і суму пені, визначену у доларах США, то у зв'язку зі зменшенням суми пені та стягнення її в гривнях, зміні також підлягає і загальна сума заборгованості, визначена у доларах США, що складається із суми заборгованості по процентах 5757,96 доларів США та суми заборгованості по 3% річних - 254 долари США, що складатиме загальну суму 6011,96 доларів США та станом на 18.03.2019 року становить згідно офіційного курсу НБУ 163 104 грн. 47 коп.
При цьому колегія суддів враховує, що судом першої інстанції сума боргу була визначена у доларах США із зазначенням суми у гривневому еквіваленті, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач просив стягнути суму боргу з визначенням у гривневому еквіваленті станом на 18.03.2019 року, а відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 4 ст. 376 ЦПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року- змінити в частині розміру пені та загальної суми заборгованості, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором №SAMDN25000738703173 (Вклад «Стандарт,12 міс.») від 18.03.2013 року на суму 6011 (шість тисяч одинадцять) доларів США 96 центів, що станом на 18.03.2019 року згідно офіційного курсу НБУ становить 163 104 ( сто шістдесят три тисячі сто чотири) грн. 47 коп., яка складається з:
- заборгованості по процентах в сумі 5757 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) доларів США 96 центів, що станом на 18.03.2019 року згідно з офіційним курсом НБУ становить 156 213 грн. 45 коп.;
- заборгованості по 3% річних в сумі 254 (двісті п'ятдесят чотири) долари США, що станом на 18.03.2019 року згідно офіційного курсу НБУ становить 6891 грн. 02 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 888 ( вісімсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять) грн. 92 коп.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д , код ЄДРПОУ 14360570.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Чобіток А.О.