Справа №: 343/1837/20
Провадження №: 2-а/0343/37/20
08 жовтня 2020 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ст. ДОП Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Мушки Михайла Михайловича про скасування постанови №025190 від 16.07.2020 по справі про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати поважними причинами подання з запізненням адміністративного позову про скасування постанови № 025190 від 16.07.2020 по справі про адміністративне правопорушення та поновити йому строк на її оскарження; скасувати постанову № 025190 від 16.07.2020 по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП у відношенні нього, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення; повернути йому стягнуті органом державної виконавчої служби кошти за адміністративне правопорушення, виконавчий збір та виконавчі витрати.
Згідно з вимогами ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що такий подано без додержання вимог, визначених ст.160 КАС України, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судові витрати за приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Однак, позивач не додав до позову документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував існування підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до положень ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини 7 статті 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч.4 ст.288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду, відступивши у своїй постанові від попереднього висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21 1410а16), вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
На підставі наведеного та з врахуванням вимог ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» про те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп (0,2 х 2102 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 420 гривень 40 копійок на рахунок, інформація про який викладена в загальному доступі, зокрема, на офіційному сайті Судової влади України, а саме: отримувач коштів - УК у Долин. р-ні/Долинськ. р./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37964129; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA848999980313131206000009155, код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).
Також слід звернути увагу позивача, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, поліцейські діють не як самостійний об'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
Така позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП.
З диспозиції частини 2 статті 222 КУпАП вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський діє від імені органу або підрозділу Національної поліції.
З наведеного вбачається, що оскаржувана постанова є актом відповідного органу Національної поліції, від імені якого діяв ст. ДОП Долинського ВП старшого лейтинант поліції Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мушка М.М., однак позов заявлено до поліцейського, а не до відповідного органу - юридичної особи.
Крім того, на виконання вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не надано до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ст. ДОП Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Мушки Михайла Михайловича про скасування постанови №025190 від 16.07.2020 по справі про адміністративні правопорушення підлягає залишенню без руху.
Також зауважую, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
З викладеного слідує, що позивачу слід надати термін для виправлення вищеописаних недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України, в тому числі сплатити судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі та на реквізити, вказані вище та подати документ, який підтверджує сплату судового збору або ж надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі невиконання вищеописаних вимог та неусунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, суд, відповідно до ч. 5 ст.169 КАС України, повертає позовну заяву, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до ст. ДОП Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Мушки Михайла Михайловича про скасування постанови №025190 від 16.07.2020 по справі про адміністративні правопорушення залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо він усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 КАС України. У разі не усунення вищевказаних недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити позивачу по справі.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Монташевич С.М.