02 жовтня 2020 року м. Київ
Справа №757/62312/16-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/13177/2020
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Писанця В.А. 23 квітня 2019 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Писанця В.А. 29січня 2020 року у м. Києві, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року виселено ОСОБА_1 з займаної житлової площі розміром 29,4 кв.м. та 35,0 кв.м. в гуртожитку №2 блоку № НОМЕР_1 , що знаходиться у будівлі АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Не погодився з заочним рішенням суду та додатковим рішенням ОСОБА_1 , 28 березня 2020 року ним на адресу суду першої інстанції поштою направлено апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалу про відмову в перегляді заочного рішення суду та додаткове рішення ним отримано 02 березня 2020 року, у зв'язку з чим просить поновити строки на апеляційне оскарження заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року та додаткового рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року.
Оскільки докази, які б свідчили про отримання ОСОБА_1 копії ухвали про відмову в перегляді заочного рішення суду та додаткового рішення до 02 березня 2020 року в справі відсутні, виходячи з принципу доступу до правосуддя та положень ч.1 ст. 127, ч. 2 ст. 354 ЦПК України, суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Також ОСОБА_1 було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує на те, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір, оскільки він є безробітнім, доходів не має, та із введенням в країні карантину з 17 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Також вказує на те, що він не може отримати належні докази про стан його доходів, оскільки органи державної влади не ведуть прийом громадян та повідомили, що за довідками про стан доходів відповідач може звернутися після скасування карантину. На підставі викладеного, керуючись положеннями ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а з підстав, визначених частиною 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обгрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення та/або відстрочення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, посилання ОСОБА_1 на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним до суду на підтвердження його скрутного майнового стану та розміру його річного доходу за 2019 рік не надано жодного належного доказу. Посилання ОСОБА_1 на неможливість отримання належних доказів про стан його доходів, оскільки органи державної влади не ведуть прийом громадян та повідомили, що за довідками про стан доходів відповідач може звернутися після скасування карантину, суддя вважає безпідставними, оскільки вони не підтвердженні жодними доказами (листами, зверненнями, відповідями).
За таких обставин, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити наведені ОСОБА_1 обставини, а тому суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Пунктом 2) ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 4784,50 грн, (вимога немайного характеру та вимога майнового характеру) а тому враховуючи положення п.6 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону, особі яка подає апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 7176,75 грн.
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі - 7176,75 грн на розрахунковий рахунок отримувача: НОМЕР_2, отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Київського апеляційного суду.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженнязаочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року та додаткового рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.