28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 755/5301/16-ц
провадження №22-ц/824/12566/2020
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного міста Києва від 07 липня 2020 року /суддя Савлук Т.В./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов'язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів, -
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.09.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху.
Вказану ухвалу апелянт отримав 23.09.2020 року.
25.09.2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій він зазначає, що позовні вимоги, викладені у прохальній частині заявлялись до суду першої інстанції, що випливає з матеріалів справи та, зокрема, з вступної частини рішення від 07.07.2020 року, але судом по суті не розглядались.
Також, до зазначеної заяви апелянт долучив витяг з апеляційної скарги із копіями відповідно до кількості учасників справи, з викладеною прохальною частиною, яка повністю ідентична до раніше поданої від 05.08.2020 року.
Дослідивши доводи заяви про усунення недоліків, вивчивши матеріали справи, суд надходить висновку, що апелянт недоліків не усунув, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів справи, апелянт у прохальній частині апеляційної скарги, зокрема, просить:
- зобов'язати відповідача 2 відшкодувати позивачу грошові кошти у розмірі 3320 грн., сплачені ним за проведення експертного дослідження та офіційні переклади;
- зобов'язати відповідачів відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану ненаданням достовірної інформації про продукцію та продаж неякісної продукції, у розмірі 59086 євро (правова підстава ст. 23 та 1167 ЦК України);
- зобов'язати відповідачів відшкодувати позивачу упущену через обман вигоду у розмірі, що подвоюється і становить 60000х2=520000 доларів США, та відшкодувати завдану через обман моральну шкоду у розмірі 61007 євро (правова підстава ст. 22 та 230 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, прохальну частину позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, що були прийняті судом першої інстанції, вбачається, що таких вимог ОСОБА_1 до суду першої інстанції не заявляв.
Також, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати крім рішення Дніпропетровського районного суду м. Києва від 07.07.2020 року ще і ухвали.
Однак, відповідно до ст. 356 ЦПК України, апелянт повинен зазначати рішення, що оскаржується та у чому полягає його незаконність.
Таких вимог апелянтом не дотримано, а отже, вимога щодо оскарження ухвал без їх конкретизації та вказівки у чому полягає їх незаконність не відповідає вказаному положенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо недоліки заяви не усунуто, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на вищенаведене, оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто не було, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного міста Києва від 07 липня 2020 року - визнати неподаною та повернути заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лапчевська О.Ф.